Перегляд вихідного коду сторінки Срібнісінький

'''Срібнісінький, -а, -е. '''Совершенно серебряный. Употреблено какъ ласкательное въ похоронномъ причитаньи. ''Моя й матінко, моя срібнісінька! ''Мил. 200. 
[[Категорія:Ср]]

==Сучасні словники==
СРІБНІ́СІНЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до срі́бний 1, 3-7. Моя й матінко, моя срібнісінька! (Сл. Гр.). Срібні́сінький прикметник.


СРІБНИЙ, а, е. 1. Прикм. до срібло 1. Срібний зливок; // Який має в собі срібло як складову частину. Даури [народність, що живе в Китаї] займалися сільським господарством, ..ні срібної, ні інших руд не видобували (Видатні вітч. географи.., 1954, 14); // Признач. для обробки срібла. У 1844 р. він [М. М. Бишевський], уже як майстер, записав до цехової книги Київського срібного цеху своїх учнів (Укр. золотарство.., 1970, 150); // Зробл. із срібла або покритий, оздоблений сріблом. Заглянула [Василина] в кругле дзеркало в срібних рамах (Н.-Лев., II, 1956, 51); Стоять було [парубки] з своїми люльками в зубах; срібна оправа, срібні ланцюжки, а люлька холодна, без вогню (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); До фонду оборони здали [колгоспники] м'ясо і шерсть, облігації, срібний посуд, теплі речі (Ю. Янов., І, 1954, 69); Після чарки економ тут же на полі видав усім по срібному півкарбованцю (Стельмах, І, 1962, 574); // Пов'язаний з видобуванням і обробкою срібла. Срібні копальні; Срібний промисел; // перен. Який зайняв друге місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін., завоював срібну медаль (срібні медалі). Срібний призер; Срібна команда.

Майстер срібних справ див. справа1.

Срібний блиск - руда, яка містить у собі срібло з сіркою. Найважливішою срібною рудою є срібний блиск Аg2S (Заг. хімія, 1955, 525).

2. у знач. ім. срібний, ного, ч., заст. Срібний карбованець. - Що ти за нього хочеш? Най тобі дам п'ятсот срібних. Бідний чоловік зрадів, що дають йому стільки грошей за пташине яйце (Калин, Закарп. казки, 1955, 66).

3. Затканий, гаптований посрібленими нитками. Люба мамочко! ..Може трапиться той чоловік, що продає срібні подольські [подільські] вишиванки, то купи їх (Л. Укр., V, 1956, 227); В білому одіта [красуня] I поверх парчею срібною покрита (Щог., Поезії, 1958, 116); I Жук, і Шестірний одягнені в сині каптанки.. з срібним позументом коло невеличкого стоячого коміра (Мирний, І, 1954, 331).

4. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). Крізь чорну баню верховіття де-не-де продерся срібний промінь місяця і ліг на чорну землю срібною плямою (Коцюб., І, 1955, 30); По піску по золотому Ллється срібная вода (Крим., Вибр., 1965, 77); Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться полем туман (Стар., Поет. тв., 1958, 31); // Сивий, із сивиною. Шанують скрізь волосся срібне, А люблять золоте! (Граб., І, 1959, 515); Дивилися просто перед себе стомлені орлині очі [робітника], на жилавій шиї - горда срібна голова (Ю. Янов., І, 1954, 89); Високий дід з срібним хвилястим волоссям і срібною довгою бородою постукав у майстерню (Iв., Друкар.., 1947, 26).

5. перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.). Молодіж сільська гуляє.. Лунають срібні голоси (Фр., X, 1954, 388); Не прислухаючись, Барбара чула.., як срібним звуком бриніли козачі остроги (Ле, Наливайко, 1957, 21); Я був вражений.. Не знав до цього, що в нього такий срібний голос (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230); Чути срібний сміх, і десь дзвенить музика (Рильський, І, 1960, 114).

6. перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого. Пливуть тумани на долину, прядуть для тебе срібні сни (Гонч., Вибр., 1959, 135).

7. перен. Дорогий, любий (уживається перев. у пестл. звертанні до кого-, чого-небудь). Ой ти, моя головонько, срібна, золотая, Та на моїй головоньці жура великая (Коломийки, 1969, 301).

Срібне весілля - день двадцятип'ятиріччя подружнього життя. Великим сімейним торжеством стали останнім часом срібні та золоті весілля, якими відзначають двадцятип'ятиліття чи п'ятдесятиліття подружнього життя (Нар. тв. та етн.. 3, 1962, 38); Нещодавно вони відсвяткували срібне весілля (Собко, Срібний корабель, 1961, 8); Срібне золотце див. золотце.


СРІБЛО, срібла, с . 1. Хімічний елемент - благородний блискучий метал сірувато-білого кольору, пластичний і ковкий; уживається для виготовлення ювелірних виробів, посуду, для карбування монет і т. ін. Срібло поширене в природі значно менше, ніж мідь (Заг. хімія, 1955, 524); О, Грузіє! В твоїх-бо горах ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1956, 74); Дорога упряж, обкована сріблом, карети та екіпажі.. - усе те сяло (Н.-Лев., VII, 1966, 33); * Образно. Гості першого дня - золото, другого - срібло, третього - мідь, хоч додому їдь (Номис, 1864, № 11923); З латинської дзвінкої міді Він наше срібло виливав... Ну хто б у римській Енеїді Хоролу й Ворскли не пізнав? (Рильський, III, 1961, 26); * У порівн. Риба блищала проти місяця білою, як срібло, лускою (Н.-Лев., І, 1956, 60); Граються мирно діти, Бризкає сміх сріблом... (Нех., Чудесний сад, 1962, 36); // перен. Те, що кольором, блиском нагадує цей метал. Дзвенить дійниця. З часом Вінця піняться сріблом (Вирган, В розп. літа, 1959, 25); Холодне срібло з висоти з-за хмари лине (Сос., II, 1958, 291); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним, живим (Нагн., Вибр., 1950, 95); В вікно побачила Татьяна.. У сріблі дерева старі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 117); // перен. Про сірувато-білий колір, блиск чого-небудь. Над морем зійшов місяченько, Поблискують хвилі сріблом (Л. Укр., IV, 1954, 96); За скелями яскравим сріблом виблискувала велика ріка (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 213).

Живе срібло див. живий.

2. перев. збірн. Речі з цього металу. Панські расові верхівці [верхові коні], якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське «фамілійне» срібло (Фр., VIII, 1952, 29); Залисніло на столах срібло та злото (Н.-Лев., І, 1956, 165); Увечері йшли ми додому повз економію.. В саду бряжчав кришталь і срібло. Чувся гомін (Головко, І, 1957, 53); // Посріблені шовкові нитки для ткання, гаптування. Шевці.. гаптували капці сріблом та золотом (Коцюб., II, 1955, 124); Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (Коч., II, 1956, 360); В скрині в тебе вже лежать готові Убори білі, вишиті сріблом (Рильський, II, 1960, 90); // перен. Срібна медаль (срібні медалі) за друге місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін. Срібло олімпійця.

Коване срібло - те саме, що Куте срібло (див. кутий2). Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Куте срібло див. кутий2.

3. збірн. Гроші з цього металу. Кинув [Кармель] йому капшук грошей.. - саме щонайчистіше срібло! (Вовчок, І, 1955, 358); - Бійся бога, Гаво! - скрикнув Староміський. - Адже я за самий матеріал двадцять п'ять срібла.. заплатив (Фр., III, 1950, 69); // Дрібні розмінні монети із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. У кишені знайшов [Михайло Михайлович] дрібне срібло (Сміл., Сад, 1952, 119); Викидає [Шмалій] на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом (Стельмах, І, 1962, 120); * Образно. - Щастя фонд залізний я розтратив І розміняв на мідь срібло чуття (Фр., X, 1954, 200); // перев. у сполуч. із сл. золото, злото, перен. Про велике багатство, розкоші. - Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі (Фр., XIII, 1954, 32).

4. перен. Сивина, сиве волосся. Волос у мене вже сріблом пролискується (Барв., Опов.., 1902, 8); Ще б не пора тим рокам стільки срібла на чорні кучері твої покласти (Л. Укр., III, 1952, 103); Мати (волосся чорне в сріблі все...) маля смуглявеє несе.. купати (Сос., II, 1958, 341).

5. перен. Мелодійність, дзвінкість, чистота (звуку, голосу, сміху і т. ін.). Йдуть дівчата. Цвіт півонії на обличчях їх, і сріблом дзвенить-видзвонює молодистий сміх (Гонч., Вибр., 1959, 218).

6. перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.

СРІБЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову срібло у 1 знач., напр.: сріблолистий, сріблопінний і т. ін.; у 4 знач., напр.: сріблобородий, сріблоголовий і т. ін.

==Відмінювання==

срібний - іменник, чоловічий рід, істота


ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА

Називний	срібний	срібні

Родовий	срібного	срібних

Давальний	срібному	срібним

Знахідний	срібного	срібних

Орудний	срібним	срібними

Місцевий	на/у срібному, срібнім	на/у срібних

Кличний	срібний	срібні

==Інші мови==
English
silvery /sɪlvəri/ 

ADJECTIVE [usually ADJECTIVE noun]

Silvery things look like silver or are the colour of silver.

...a small, intense man with silvery hair. 

There was a full moon and its silvery light seeped through the curtains. 


silvery (in British English) /ˈsɪlvərɪ/

ADJECTIVE

1. of or having the appearance of silver
the silvery moon

2. containing or covered with silver

3. having a clear ringing sound


silvery (in American English) /ˈsɪlvəri/

ADJECTIVE

1. 
a.  resembling silver, as in color or luster
b.  covered with or containing silver

2.  soft and clear, like the sound of a silver bell
silbrig



German

silbrig /ˈzɪlbrɪç/

ADJECTIVE 
silvery

ADVERB

silbrig schimmern/glänzen to shimmer/gleam like silver

silbrig weißes Haar silvery white hair


Weak Declension

The endings used after the definite articles der, die and das and other words declined like them are shown below.

Case	Masculine Singular	Feminine Singular	Neuter Singular	All Genders Plural

Nominative	silbrige	silbrige	silbrige	silbrigen

Accusative	silbrigen	silbrige	silbrige	silbrigen

Genitive	silbrigen	silbrigen	silbrigen	silbrigen

Dative	silbrigen	silbrigen	silbrigen	silbrigen


Mixed Declension

The endings used after ein, kein, irgendein and the possessive adjectives are shown below.

Case	Masculine Singular	Feminine Singular	Neuter Singular	All Genders Plural

Nominative	silbriger	silbrige	silbriges	silbrigen

Accusative	silbrigen	silbrige	silbriges	silbrigen

Genitive	silbrigen	silbrigen	silbrigen	silbrigen

Dative	silbrigen	silbrigen	silbrigen	silbrigen


Strong Declension

The endings used when there is no article before the noun are shown below.

Case	Masculine Singular	Feminine Singular	Neuter Singular	All Genders Plural

Nominative	silbriger	silbrige	silbriges	silbrige

Accusative	silbrigen	silbrige	silbriges	silbrige

Genitive	silbrigen	silbriger	silbrigen	silbriger

Dative	silbrigem	silbriger	silbrigem	silbrigen

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sriblo.jpg|x140px]] 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Silver6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|heYYlfQX25Q}}
{{#ev:youtube|GVgdiXcYcPg}}
{{#ev:youtube|q74AvQo4TjU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE
https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/silvery

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]