Перегляд вихідного коду сторінки Розізлитися

'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. 
[[Категорія:Ро]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).

==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).
==Словник відмінків==
Наказовий спосіб

1 особа	 	розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся

2 особа	розізли́ся, розізли́сь	розізлі́ться

МАЙБУТНІЙ ЧАС

1 особа	розізлю́ся, розізлю́сь	розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся

2 особа	розізли́шся	розізлите́ся, розізлите́сь

3 особа	розізли́ться	розізля́ться

МИНУЛИЙ ЧАС

чол.р.	розізли́вся, розізли́всь	розізли́лися, розізли́лись

жін.р.	розізли́лася, розізли́лась

сер.р.	розізли́лося, розізли́лось

==Ілюстрації==
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]
[[Файл:Greeny.jpg]]
[[Файл:Розізлити.jpg]]
[[Файл:Розізлити2.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}
{{#ev:youtube|https://tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}


МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа	розізлю́ся, розізлю́сь	розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся
2 особа	розізли́шся	розізлите́ся, розізлите́сь
3 особа	розізли́ться	розізля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.	розізли́вся, розізли́всь	розізли́лися, розізли́лись
жін.р.	розізли́лася, розізли́лась
сер.р.	розізли́лося, розізли́лось

==Словник синонімів==
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.

==Див.також==
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів

[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]
Звідки береться злість?

[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] 
10 цікавих фактів про емоції

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]