Перегляд вихідного коду сторінки Дрібногляд

'''Дрібногляд, -ду, '''''м. ''Микроскопъ. ''Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. ''Ком. II. 88. 
[[Категорія:Др]]


==Сучасні словники==

'''[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]'''

'''ДРІБНОГЛЯД''', а, чол. Оптичний прилад для розглядання дрібних предметів та їх деталей. Бацил під мікроскопом не знайдено (Леся Українка, V, 1956, 408); Мушку, комашку [побачила Марійка], — таку, що її простим оком і не роздивишся як слід, треба в мікроскоп розглядати (Олесь Донченко, VI, 1957, 353);  * Образно. Висловлюючись образно, Шевченко реальну дійсність розглядав через ахроматичний мікроскоп (Павло Тичина, III, 1957, 123).

'''[[Словник Бориса Грінченка]]'''

'''Дрібногля́д''', -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.

'''[http://Портал%20української%20мови%20та%20літератури Портал української мови та літератури]'''

{| class="wikitable"
|-
! '''ВІДМІНОК''' !! '''ОДНИНА''' !! '''МНОЖИНА'''
|-
| НАЗИВНИЙ || дрібногляд || дрібногляди
|-
| РОДОВИЙ || дрібногляда || дрібноглядів
|-
| ДАВАЛЬНИЙ || дрібноглядові || дрібноглядам
|-
| ЗНАХІДНИЙ || дрібногляд || дрібногляди
|-
| ОРУДНИЙ || дрібноглядом || дрібноглядами
|-
| МІСЦЕВИЙ || ну дрібногляді || на\у дрібноглядах
|-
| КЛИЧНИЙ || дрібногляде || дрібногляди
|}

==Класифікація==

'''Оптичний мікроскоп''' — мікроскоп, в конструкції якого використовується набір лінз, які при перегляді збільшують зображення дрібних об'єктів. Побудоване за допомогою лінз зображення проектується в окуляр. Освітлення об'єктів, що розглядаються, відбувається за допомогою невеликого рухомого дзеркальця, яке кріпиться під предметним столиком. Такий тип мікроскопів є традиційним, а також він простий у виготовленні і використанні. Оптичні мікроскопи діляться на монокулярні, бінокулярні, залежно від кількості окулярів і способу перегляду зображення.

'''Цифровий мікроскоп''' — мікроскоп, в якому зображення отримують за допомогою вбудованої електронної відеокамери (на основі ПЗЗ або КМОН-сенсора). У таких мікроскопах, як правило, не передбачені окуляр для спостереження за об'єктами людським оком. Саме ж зображення виводиться на екран. Залежно від типу виведення зображення розрізняють USB-мікроскопи і ТБ-мікроскопи.

'''Тринокулярні мікроскопи''' являють собою суміш оптичного і цифрового типів мікроскопа. У них, крім двох стандартних оптичних окулярів, є третій окуляр для зйомки процесу на спеціальну відеокамеру, спостереження і виведення цифрового зображення на екран.

'''Флуоресцентний мікроскоп''' — спеціалізований оптичний мікроскоп, призначений для вивчення властивостей або неорганічних речовин з використанням явища флуоресценції (люмінесценції). При цьому можливо проводити дослідження зразків під дією УФ-випромінювання в прохідному або відбитому освітленні. Флуоресцентний мікроскоп складається з джерела світла, збудливого флуорофору; детектора, що реєструє випромінювання флуорофора; і оптичної системи, яка забезпечує фокусування світла і збільшення об'єкта.

'''Електронний мікроскоп''' — надпотужний прилад, який використовує, на відміну від оптичного мікроскопа, замість світлового потоку, пучок електронів. Такий тип мікроскопів набагато потужніший за звичайні світлові мікроскопи, а роздільна здатність вище в 1000—10 000 разів.

'''Стереомікроскоп''' — спеціалізований тип мікроскопів, який дає об'ємне зображення спостережуваного об'єкта. Стереомікроскопи використовуються для більш точного визначення форми, розмірів, будови і багатьох інших характеристик мікрооб'єктів. Стереомікроскопи бувають аналоговими або цифровими.

'''Рентгенівський мікроскоп''' — пристрій для дослідження дуже малих об'єктів, розміри яких порівнянні з довжиною рентгенівської хвилі. Заснований на використанні електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі від 0,01 до 1 нанометра.

'''Скануючий зондовий мікроскоп''' — клас мікроскопів для отримання зображення поверхні і її локальних характеристик. Процес побудови зображення заснований на скануванні поверхні зондом. У загальному випадку дозволяє отримати тривимірне зображення поверхні (топографію) з високою роздільною здатністю. Поділяються на такі основні типи:

'''Атомно-силовий мікроскоп''' — мікроскоп, що дозволяє отримувати зображення поверхні об'єктів із роздільною здатністю порядку кількох нанометрів та маніпулювати наноскопічними об'єктами, наприклад, окремими молекулами.

'''Тунельний мікроскоп''' — мікроскоп, що дозволяє отримувати зображення поверхні твердих тіл практично на атомному рівні за рахунок тунелювання електронів.

'''Ближньопольний оптичний мікроскоп''' — тип мікроскопів, що забезпечує роздільну здатність краще, ніж у звичайного оптичного мікроскопа. Підвищення роздільності досягається детектуванням розсіювання світла від досліджуваного об'єкта на відстанях менших, ніж довжина хвилі світла.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк3.jpg|x140px]] 
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|BGklQVmrX5g}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]
[[Словник Бориса Грінченка]]
[http://Портал%20української%20мови%20та%20культури Портал української мови та культури]