Перегляд вихідного коду сторінки Файл:Допікати.JPG


Допікати, -каю, -єш, сов. в. допекти, -чу, -чеш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
ДОПІКАТИ, аю, аєш, недок., ДОПЕКТИ, ечу, ечеш; мин. ч. допік, допекла, ло; док.
1. перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. В кухні ще допікають, доварюють, дожарюють (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 29).
2. перех. Пекти додатково.
3. неперех. Сильно діючи, створювати фізичну неприємність. Сидить Лис у ямі, і знов йому голод допікає (Іван Франко, IV, 1950, 59); Час не стояв; сонце підпливало все вище та вище, не гріло вже, а почало допікати(Панас Мирний, IV, 1955, 9); Допікали комарі, але я не мав сили від них одбиватися (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 224).