Перегляд вихідного коду сторінки Іван-зілля

'''Іван-зілля, -ля''''', с. ''Раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б) — '''пільське'''. Echium vulgare. Шух. І. 21. 
[[Категорія:Ів,Їв]]

==Особливості назви==
Назву іван-зілля, мотивовану часом цвітіння і збору, одержали лікарські рослини гісоп і звіробій. Друга частина назви пояснюється практичним використанням рослин: одне із значень слова зілля в діалектній мові «лікарська рослина».[[Зображення:Гісоп лікарський.jpg|thumb|Гісоп лікарський]]
[[Зображення:Гісоп лікарський2.jpg|thumb|Гісоп лікарський]]

==Особливості біології==
Насіння гісопу лікарського проростає при температурі 6-8 °С. Рослини другого і наступних років життя навесні відростають при температурі 5-6 °С. Оптимальна температура для росту й розвитку 18-25 °С. Високі температури в літні місяці знижують продуктивність рослин. В перший місяць після з'явлення сходів рослини гісопу лікарського ростуть повільно і дуже страждають від затінення бур'янами, що ростуть швидко. Через 45-60 днів ріст рослин підсилюється і до кінця вегетації вони утворюють розетку листя, 20-40% рослин зацвітають.

Строк продуктивного використання плантації понад 20 років, але максимальна продуктивність культури становить 7 — 9 років.

==Склад і застосування==
Склад ісопу досить різноманітний, так як ця рослина включає в себе величезну кількість вітамінів, серед яких А, С, В, Е, РР, К і D. Крім цього, листя і коріння ісопу багаті міддю, марганцем, кальцієм і залізом, вони містять селен, хлор, вольфрам, бор, фтор і кремінь. Крім усього іншого, до складу гісопу лікарського входять дубильні речовини, флавоноїди, різні кислоти та ефірні масла, а також спирти, пінен і альдегіди. Саме ці компоненти зумовлюють лікувальні властивості ісопу, який володіє прекрасними протизапальними, антибактеріальними, відхаркувальні і поновлюючими властивостями.

Надає антисептичну, протизапальну, відхаркувальну і в'язку дію. Надає тонізуючу дію на центральну нервову систему. Застосовується при артеріальній гіпотензії, неврозах і анемії.
У народній медицині вважається непоганим засобом при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі.
Гісоп застосовують для поліпшення апетиту, при хронічній диспепсії. Його використовують при лікуванні ревматизму і у клімактеричному періоді - при «припливах» і рясній пітливості, для зменшення потовиділення.
Зовнішньо траву застосовують при кон’юнктивітах, стоматитах, ангіні.

==Медіа==
{{#ev:youtube|nekfKmBQRtY}}
{{#ev:youtube|pBG-nxYnY2g}}

==Джерела та література==
*Л. Д. ФРОЛЯК - ВЛАСНІ ІМЕНА В НАЗВАХ РОСЛИН

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BF_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Вікіпедія вільна енциклопедія]
* [http://www.doctordo.h14.ru/Issop.htm Опис гісопа]
* [http://agroua.net/plant/medicative/f-9/c-12/ Гісоп лікарський]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2016 року]]