Перегляд вихідного коду сторінки Про козаків

[[Файл:Img-3453567345.jpg|thumb]]
''Ґійо́м Левассе́р де Бопла́н (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 1600—1673), французький інженер і військовий картограф. В кінці 20-х — початку 30-х років XVII століття. Ґійом де Боплан був запрошений польським королем Сигизмундом III на службу до Польщі як старший капітан артилерії і військовий інженер. Боплан познайомився з топографією, етнографією, побутом і положенням і склав про це цікаві замітки. За дорученням польського короля Владислава IV і коронного гетьмана Конецпольського, Боплан займався складанням докладної карти південної Русі. Результатом цих праць були: твір про Україну, під заголовком «Description d'Ukranie» і докладні карти України і Польщі. Боплан створив перший варіант генеральної карти України 1639. Ця карта Tabula Geographica Ukrainska (Українська географічна карта, мала розміри 44,5×62,5 см, і масштаб 1:1500000). На ній відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 острови, 13 порогів, 4 лісів, 2 назви морів. Нині зберігається у Військовому архіві у Стокгольмі.
«Опис України»

1-е видання: «Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. Par le Sieur de Beauplan», 1651; 2-е доповнене видання: «Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie», Руан, 1660) де автор подає відомості географічні й економічні, змальовує побут українського селянства та інших станів, докладно описує дніпрові пороги та ін. «Опис» перекладений англійською (1704), німецькою (1780), польською (1822), російською (1832) мовами. Перший український переклад Я.Кравця з'явився 1981 року.''

Ось як вони вибирають кошового отамана. Скликавши усіх старих шановних полковників і старших козаків, які мають у них авторитет, кожен з них віддає голос за того, кого вважає найбільш відповідним, і той вибирається більшістю голосів. Якщо ж той, кого обрали, не погоджується добровільно, пояснюючи свою відмову невмінням, браком досвіду чи похилим віком, ніщо йому не допомагає<...> називають свого отамана, їхньою мовою гетьманом. Влада його абсолютна, він має .право стинати голови і карати на полю тих, хто провинився. Гетьмани дуже строгі, але нічого не чинять без військової ради<…> 

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман вибирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової Скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіп завдовжки, 10 чи 12 завширшки і 12 завглибшки. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева-верби або липи-завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками 10-12 стіп завдовжки і на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев'яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах... Звичайно, на їхньому човні є десять-п’ятнадцять пар весел з кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати<...> Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів<sup>1</sup>, необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки і шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас<...> Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра наготові калька галер<sup>2</sup>, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з'явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними<...> 

<sup>1.</sup>''Фальконет - (італ. falconetto), назва гармати калібра 45–100 мм. Знаходився на озброєнні у арміях XVI-XVIII ст.'' 
<sup>2.</sup>''Галера — військовий корабель з одним рядом весел і двома-трьома щоглами з трикутними і прямими вітрилами, які використовувалися як додатковий двигун.''
''
Боплан Г. Л. де. Опис України. Меріме П. Українські козаки. Богдан Хмельницький.-С. 66-70.''