Ґуцьок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґуцьок, -цька, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в’їзав ґуцки. Гн. II. 184.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУЗОЛ 1, зла, чол.

1. Місце, де зв'язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Дротований шнур, та ще й вузлами понав'язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (Іван Франко, II, 1950, 16); Він щоранку старанно вив'язував вузол скромної краватки (Натан Рибак, Час, 1960, 40).

«Етимологічний словник української мови»

Слово «ґудзик» походить із кореня [гудз] – “гуля, вузол, потовщення”, ґудзик, гудзик, гудзок «невеликий гудз, пухлина»; [ґуз]- «вузол»; [гудзикуватий]- «схожий на ґудзик», «гудзатий,вузлуватий»; [ґудзувати]- «міцно в'язати»; Праслов’янське guzь – вузол, пухлина, гуля.

Ілюстрації

Ade5d0c891ac0f3a06903a9449253213 5.jpg Grabovsky23.jpg Depositphotos 1619389-stock-photo-sea-knot-figure-of-eight.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання