Відмінності між версіями «Ґуля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ґуля, -лі, '''''ж. ''Наростъ, шишка. ''Набігла ґуля за вухом. ''Закр. Ум. '''Ґулька'''. Харьк. [[Кате...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґуля, -лі, '''''ж. ''Наростъ, шишка. ''Набігла ґуля за вухом. ''Закр. Ум. '''Ґулька'''. Харьк. | '''Ґуля, -лі, '''''ж. ''Наростъ, шишка. ''Набігла ґуля за вухом. ''Закр. Ум. '''Ґулька'''. Харьк. | ||
[[Категорія:Ґу]] | [[Категорія:Ґу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''ҐУЛЯ''', і, жін. ҐУДЗ, я, чол. | ||
| + | |||
| + | ҐУЛЯ 1, і, жін. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний, V, 1955, 404); Коняку щось напало, ґулі поробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 83); * У порівняннях. Йому шлях перетинає людина в котелку, з-під якого чорною ґулею вибився чуб (Михайло Стельмах, II, 1962, 589). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ''[http://sum.in.ua/s/gulja Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 191.]'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:я111.jpg|x200px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | ==Використані джерела== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''[http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=]''' | ||
Поточна версія на 17:43, 21 листопада 2013
Ґуля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґулька. Харьк.
Сучасні словники
ҐУЛЯ, і, жін. ҐУДЗ, я, чол.
ҐУЛЯ 1, і, жін. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний, V, 1955, 404); Коняку щось напало, ґулі поробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 83); * У порівняннях. Йому шлях перетинає людина в котелку, з-під якого чорною ґулею вибився чуб (Михайло Стельмах, II, 1962, 589).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 191.
Ілюстрації
|
![[1]](http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/5/88/470/88470693_4979214_shish.jpg&imgrefurl=http://www.liveinternet.ru/tags/%25F8%25E8%25F8%25EA%25E0%2B%25ED%25E0%2B%25EB%25E1%25F3/&h=245&w=288&sz=10&tbnid=LgsEcCTkAIMPHM:&tbnh=137&tbnw=161&zoom=1&usg=__bOT9FbXNoeEBhPfmXWhDZzUZPDk=&docid=){kind=link}