Відмінності між версіями «Яничарка»
(Створена сторінка: '''Яничарка, -ки, '''''ж. ''Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинті...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Яничарка, -ки, '''''ж. ''Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. | '''Яничарка, -ки, '''''ж. ''Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. | ||
[[Категорія:Ян]] | [[Категорія:Ян]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Янича́рка, -и, жін. | ||
| + | 1. Також рідко янча́рка, -и. Довгий турецький мушкет з ґнотовим або кремінним азійським замком. | ||
| + | [1. Для сильной армії своєї // Рушниць, мушкетів, оружин // Наклали повні гамазеї, // Гвинтівок, фузій без пружин, // Буддимок, флинт і яничарок, // А в особливий закамарок // Списів, пік, ратищ, гаківниць (Іван Котляревський, «Енеїда»). 2. Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Олекса Стороженко). 3. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив (Словник Грінченка). 4. «Яничарка» — рушниця XVIII ст.. Перша згадка про неї з 1638 р. В 1720 р. «чудові» яничарки вироблювалися в с. Кубиче біля Башлі на Слобожанщині («Українська мала енциклопедія», т. 16).] | ||
| + | |||
| + | Орфографія | ||
| + | [[Файл:Видозміни слова.png]] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Яничарка.jpeg]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Історія вогнепальної зброї : | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97 | ||
| + | https://nni2.naiau.kiev.ua/vstupnikam/istoriya-poyavi-vognepalnoyi-zbroyi.ht | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=5574 | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:55, 2 листопада 2018
Яничарка, -ки, ж. Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56.
Сучасні словники
Янича́рка, -и, жін. 1. Також рідко янча́рка, -и. Довгий турецький мушкет з ґнотовим або кремінним азійським замком. [1. Для сильной армії своєї // Рушниць, мушкетів, оружин // Наклали повні гамазеї, // Гвинтівок, фузій без пружин, // Буддимок, флинт і яничарок, // А в особливий закамарок // Списів, пік, ратищ, гаківниць (Іван Котляревський, «Енеїда»). 2. Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Олекса Стороженко). 3. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив (Словник Грінченка). 4. «Яничарка» — рушниця XVIII ст.. Перша згадка про неї з 1638 р. В 1720 р. «чудові» яничарки вироблювалися в с. Кубиче біля Башлі на Слобожанщині («Українська мала енциклопедія», т. 16).]
Орфографія
Ілюстрації
|
Див. також
Історія вогнепальної зброї : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97 https://nni2.naiau.kiev.ua/vstupnikam/istoriya-poyavi-vognepalnoyi-zbroyi.ht
