Яничарка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Яничарка, -ки, ж. Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56.

Сучасні словники

Янича́рка, -и, жін. 1. Також рідко янча́рка, -и. Довгий турецький мушкет з ґнотовим або кремінним азійським замком. [1. Для сильной армії своєї // Рушниць, мушкетів, оружин // Наклали повні гамазеї, // Гвинтівок, фузій без пружин, // Буддимок, флинт і яничарок, // А в особливий закамарок // Списів, пік, ратищ, гаківниць (Іван Котляревський, «Енеїда»). 2. Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Олекса Стороженко). 3. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив (Словник Грінченка). 4. «Яничарка» — рушниця XVIII ст.. Перша згадка про неї з 1638 р. В 1720 р. «чудові» яничарки вироблювалися в с. Кубиче біля Башлі на Слобожанщині («Українська мала енциклопедія», т. 16).]

Орфографія Видозміни слова.png

Ілюстрації

Яничарка.jpeg


Див. також

Історія вогнепальної зброї : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97 https://nni2.naiau.kiev.ua/vstupnikam/istoriya-poyavi-vognepalnoyi-zbroyi.ht


Зовнішні посилання

https://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=5574