Відмінності між версіями «Юж»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юж.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юж1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юж2.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юж3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:50, 24 листопада 2013
Юж, южа, ж. = Вуж. Вх. Пч. II. 17.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВУЖ, а, чол. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. — Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Олесь Донченко, III, 1956, 166); * У порівняннях. Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 431). ▲ Водяний вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Довжина тулуба водяного вужа досягає 1100 мм (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 118).
Фразеологічний словник української мови
(і) вуж не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Дуже густий (про рослинність). Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок); — Річки й озера були глибші... ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко).
Ілюстрації
|
|
|
|
