Юж

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Юж, южа, ж. = Вуж. Вх. Пч. II. 17.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУЖ, а, чол. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. — Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Олесь Донченко, III, 1956, 166); * У порівняннях. Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 431). ▲ Водяний вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Довжина тулуба водяного вужа досягає 1100 мм (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 118).

Фразеологічний словник української мови

(і) вуж не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Дуже густий (про рослинність). Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок); — Річки й озера були глибші... ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко).

Ілюстрації

Юж.jpg Юж1.jpg Юж2.jpeg Юж3.jpg

Медіа

Див. також

Отруйні та неотруйні змії України

Фауна Кримських гір

Джерела та література

BBC Nature. Grass snake

Reptiles and Amphibians of the UK

Цікаві факти

Вуж звичайний

Юж5.jpg

Вужі дуже швидко і вправно повзають, легко лазять по деревах, часто заходять у воду і добре плавають, пірнають і довго (до півгодини) можуть перебувати під водою. Одного разу вужа помітили у відкритому морі на відстані 25 миль від берега.

Вужі ненажерливі: за один раз можуть проковтнути чотири -п'ять жаб. Але можуть і довго голодувати. Відомий випадок, коли велика самка жила без їжі 14 місяців, зберігаючи рухливість. Вона тільки пила воду.


Легенди про вужа

Юж4.jpg

Оскільки вуж часто потрапляє на очі людям, про нього також склали багато легенд, байок та забобонів. Правда, носять вони куди більш позитивний характер ніж у випадку з гадюкою. Подекуди навіть вважали, що в домі неодмінно повинен жити вуж для більшого прибутку і вбивати цих змій вважалося великим гріхом. Їх також приручали і тримали вдома, щоб вужі ловили мишей. В давні часи цю змію вшановували як бога лікування. Їм навіть будували храми та статуї. У балтійських народів існувала легенда, що Вуж женився на одній дівчині, яка народила йому двох синів і дочку. Але брати дівчини убили Вужа косою, і тоді боги перетворили його жінку на Ялину, старшого сина зробили Дубом, середнього – Ясенем, а дочка стала Осикою.

В багатьох народів змія символізує мудрість та вченість. В деяких країнах Азії, Африки та Латинської Америки змій вважають священними тваринами. Так, деякі африканські племена шанують змій як хранителів всякого благополуччя і навіть вважають їх посланцями богів. В Танзанії, вбивство священного пітона вважалося великим злочином.

Культ змій дуже широко розповсюджений в Індії та сусідніх країнах. В особливій повазі кобри, яких індуси уже тисячі років з появою індуїзму вважають священними. Є стародавня легенда, що пояснює походження цього культу. Один з головних індійських богів Вішну здійснив багато подвигів і перетворень. В перервах між цими ділами, які тривали цілу вічність, Бог відпочивав і спав на витках довгого тіла благородної кобри Шеші. Сім голів цієї доброї змії схилялися над сплячим Вішну і створювали тінь для його довгого, як вічність, сну.

За іншою легендою, кобра врятувала від сонячного удару самітника Гаутама, який помирав у спекотній пустелі. Змія розкрила над ним свій капюшон і зробила тінь. Отямившись, Гаутам доторкнувся до рятівниці двома пальцями. Після цієї знаменної події змія стала жити з відмітинами на своєму капюшоні у вигляді окулярів. Її тепер так і називають вічковою змією (Індійська або вічкова кобра – Naja naja Linnaeus, 1758). А Гаутам заснував одну з світових релігій, і йому дали нове ім’я – Будда. Так кобра мимоволі взяла участь у створенні буддизму. Тому індуси і шанують кобр. На їх честь в Індії названі штати, міста, гори, ріки. Кобрам виділені навіть цілі храми, на їх честь щорічно влаштовуються спеціальні свята.