Відмінності між версіями «Щебетун»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
2) Говорунъ. | 2) Говорунъ. | ||
| + | |||
| + | '''щебетун''' з російської мови | ||
| + | Gender: іменник чоловічого роду, істота; | ||
| + | |||
| + | Dbnary: Wiktionary as Linguistic Linked Open Data | ||
| + | говорун | ||
| + | [ говору́н ] | ||
| + | ''{ noun существительное мужского рода } | ||
| + | ''''''Словник відмінків''''' | ||
| + | |||
| + | '''відмінок однина множина''' | ||
| + | |||
| + | ''називний'' щебету́н щебетуни́ | ||
| + | |||
| + | ''родовий'' щебетуна́ щебетуні́в | ||
| + | |||
| + | ''давальний'' щебетуно́ві, щебетуну́ щебетуна́м | ||
| + | |||
| + | ''знахідний'' щебетуна́ щебетуни́, щебетуні́в | ||
| + | |||
| + | ''орудний'' щебетуно́м щебетуна́ми | ||
| + | |||
| + | ''місцевий'' на/у щебетуно́ві, щебетуні́ на/у щебетуна́х | ||
| + | |||
| + | ''кличний'' щебету́не щебетуни́ | ||
| + | '' | ||
| + | '''Словник синонімів''''' | ||
| + | |||
| + | БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Нрозм., ЛЕПЕТУ́Нрозм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше,ЛЕПЕ́ТЯдіал.;БАЛЯНДРА́СНИКрозм.,БАЛАГУ́Ррозм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Йрозм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Нрозм.,ЦОКОТУ́Нрозм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів’ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", - задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). - Пор. базі́ка, балаку́ха. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 34: | Рядок 63: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 577. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 577. | ||
| + | Українсько-російський словник | ||
| + | Англо-український словник | ||
| + | Словник відмінків | ||
| + | Словник синонімів | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:55, 28 листопада 2018
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩЕБЕТУ́Н, а́, ч., розм.
1. Птах, який постійно, невпинно щебече.
2. перен. Той, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (про людину).
Щебетун, на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
щебетун з російської мови Gender: іменник чоловічого роду, істота;
Dbnary: Wiktionary as Linguistic Linked Open Data
говорун
[ говору́н ]
{ noun существительное мужского рода }
'Словник відмінків
відмінок однина множина
називний щебету́н щебетуни́
родовий щебетуна́ щебетуні́в
давальний щебетуно́ві, щебетуну́ щебетуна́м
знахідний щебетуна́ щебетуни́, щебетуні́в
орудний щебетуно́м щебетуна́ми
місцевий на/у щебетуно́ві, щебетуні́ на/у щебетуна́х
кличний щебету́не щебетуни́ Словник синонімів
БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Нрозм., ЛЕПЕТУ́Нрозм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше,ЛЕПЕ́ТЯдіал.;БАЛЯНДРА́СНИКрозм.,БАЛАГУ́Ррозм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Йрозм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Нрозм.,ЦОКОТУ́Нрозм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів’ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", - задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). - Пор. базі́ка, балаку́ха.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=2uKvZJf9wEw
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 577. Українсько-російський словник Англо-український словник Словник відмінків Словник синонімів
