Щебетун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЩЕБЕТУ́Н, а́, ч., розм.

1. Птах, який постійно, невпинно щебече.

2. перен. Той, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (про людину).

Щебетун, на, м.

1) Щебечущій.

2) Говорунъ.

щебетун з російської мови Gender: іменник чоловічого роду, істота;

   Dbnary: Wiktionary as Linguistic Linked Open Data
   говорун
   [ говору́н ]
   { noun существительное мужского рода } 

'Словник відмінків

відмінок однина множина

називний щебету́н щебетуни́

родовий щебетуна́ щебетуні́в

давальний щебетуно́ві, щебетуну́ щебетуна́м

знахідний щебетуна́ щебетуни́, щебетуні́в

орудний щебетуно́м щебетуна́ми

місцевий на/у щебетуно́ві, щебетуні́ на/у щебетуна́х

кличний щебету́не щебетуни́ Словник синонімів

БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Нрозм., ЛЕПЕТУ́Нрозм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше,ЛЕПЕ́ТЯдіал.;БАЛЯНДРА́СНИКрозм.,БАЛАГУ́Ррозм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Йрозм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Нрозм.,ЦОКОТУ́Нрозм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів’ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", - задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). - Пор. базі́ка, балаку́ха.

Ілюстрації

Sh1.jpeg Sh2.jpeg Sh3.jpeg Sh4.jpeg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=2uKvZJf9wEw

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 577. Українсько-російський словник Англо-український словник Словник відмінків Словник синонімів

Зовнішні посилання