Відмінності між версіями «Шмарувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 11: Рядок 11:
  
 
'''3.''' ''перен., фам.'' Проходжуватися, гуляючи. — ''Оце вже й натягла [чоботи]! Оце вже і шмарувати почнеш у них? Годі лишень; скинь та положи...'' (Панас Мирний, III, 1954, 29).
 
'''3.''' ''перен., фам.'' Проходжуватися, гуляючи. — ''Оце вже й натягла [чоботи]! Оце вже і шмарувати почнеш у них? Годі лишень; скинь та положи...'' (Панас Мирний, III, 1954, 29).
 +
 +
== Ілюстраціїї ==
 +
<gallery>
 +
Файл:шмарувати.jpg
 +
Файл:smazka.jpg
 +
</gallery>

Поточна версія на 19:48, 29 квітня 2021

Шмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.

Словник української мови

1. Змащувати що-небудь (поверхні тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.) мазутом чи дьогтем. Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 14);
// Взагалі змащували щось чим-небудь. Та й підлогу послати не завадило б, не вік же кізяком долівку шмарувати... (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 31).

2. розм. Шарувати, видаляючи щось, очищаючи (перев. від бруду). Гнат, як звичайно, був у своєму машинному відділі і паклею шмарував чорне черево парового казана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 46).

3. перен., фам. Проходжуватися, гуляючи. — Оце вже й натягла [чоботи]! Оце вже і шмарувати почнеш у них? Годі лишень; скинь та положи... (Панас Мирний, III, 1954, 29).

Ілюстраціїї