Шмарувати
Шмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови
1. Змащувати що-небудь (поверхні тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.) мазутом чи дьогтем. Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 14);
// Взагалі змащували щось чим-небудь. Та й підлогу послати не завадило б, не вік же кізяком долівку шмарувати... (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 31).
2. розм. Шарувати, видаляючи щось, очищаючи (перев. від бруду). Гнат, як звичайно, був у своєму машинному відділі і паклею шмарував чорне черево парового казана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 46).
3. перен., фам. Проходжуватися, гуляючи. — Оце вже й натягла [чоботи]! Оце вже і шмарувати почнеш у них? Годі лишень; скинь та положи... (Панас Мирний, III, 1954, 29).
