Відмінності між версіями «Швиргати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Швирга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Швырять. ''Швиргає з неба лід шматками. ''К. Псал. 325. [[Категор...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Швирга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Швырять. ''Швиргає з неба лід шматками. ''К. Псал. 325.  
 
'''Швирга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Швырять. ''Швиргає з неба лід шматками. ''К. Псал. 325.  
 
[[Категорія:Шв]]
 
[[Категорія:Шв]]
 +
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
 +
 +
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.

Поточна версія на 09:44, 11 жовтня 2018

Швирга́ти, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325. 1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).

2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.