Відмінності між версіями «Чиншовик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Rasim97 (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Rasim97 (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[http://sum.in.ua/s/chynshovyk Академічний тлумачний словник української мови] | [http://sum.in.ua/s/chynshovyk Академічний тлумачний словник української мови] | ||
| + | |||
ЧИНШОВИ́К, а, чол., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Ці «шляхтичі» звичайно були «чиншовиками», тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату — «чинш» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 65). | ЧИНШОВИ́К, а, чол., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Ці «шляхтичі» звичайно були «чиншовиками», тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату — «чинш» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 65). | ||
Поточна версія на 14:54, 10 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник української мови
ЧИНШОВИ́К, а, чол., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Ці «шляхтичі» звичайно були «чиншовиками», тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату — «чинш» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 65).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля"
