Чиншовик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник української мови

ЧИНШОВИ́К, а, чол., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Ці «шляхтичі» звичайно були «чиншовиками», тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату — «чинш» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 65).

Ілюстрації

Кюзм.jpg

Кюзмв.jpg

Кюзмвд.jpg

Медіа

Див. також

Чинш

Джерела та література

Наукова література


Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля"

Зовнішні посилання

Орфографічний словник

Wikipedia

Словник української мови

Словник УКР ЛІТ.ORG

Вікісловник