Відмінності між версіями «Цех»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
Рядок 53: Рядок 53:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
*http://www.google.ru/url?q=http://ru.wikipedia.org/wiki/%25D0%25A6%25D0%25B5%25D1%2585&sa=U&ei=QgBoU6mPFMTgygOXjIDoDw&ved=0CDoQFjAH&usg=AFQjCNFeO43rdp6b6HZaSnvLHAl7zpZMdQ
+
*[http://www.google.ru/url?q=http://ru.wikipedia.org/wiki/%25D0%25A6%25D0%25B5%25D1%2585&sa=U&ei=QgBoU6mPFMTgygOXjIDoDw&ved=0CDoQFjAH&usg=AFQjCNFeO43rdp6b6HZaSnvLHAl7zpZMdQ]
 
Цех (через польск. сесh из средневерхненемецкого zёсh, zёсhе «объединение лиц одного сословия», совр. нем. Zunft) — торгово-ремесленная корпорация, объединявшая мастеров одной или нескольких схожих профессий, или союз средневековых ремесленников по профессиональному признаку.
 
Цех (через польск. сесh из средневерхненемецкого zёсh, zёсhе «объединение лиц одного сословия», совр. нем. Zunft) — торгово-ремесленная корпорация, объединявшая мастеров одной или нескольких схожих профессий, или союз средневековых ремесленников по профессиональному признаку.
  
*http://www.google.ru/url?q=http://ru.wiktionary.org/wiki/%25D1%2586%25D0%25B5%25D1%2585&sa=U&ei=QgBoU6mPFMTgygOXjIDoDw&ved=0CEUQFjAI&usg=AFQjCNHKSItjdx-3n12r6sWN8cUm4aUblw
+
*[http://www.google.ru/url?q=http://ru.wiktionary.org/wiki/%25D1%2586%25D0%25B5%25D1%2585&sa=U&ei=QgBoU6mPFMTgygOXjIDoDw&ved=0CEUQFjAI&usg=AFQjCNHKSItjdx-3n12r6sWN8cUm4aUblw]
 
це́х
 
це́х
  

Версія за 21:41, 6 травня 2014

Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.

Словопедія

Цех

  • ЦЕХ

турбоцех; ч. (нім.) 1. В епоху феодалізму - об'єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація, що захищала станові інтереси ремісників як дрібних виробників. 2. Основний виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики).

  • ЦЕХ

рос. цех 1. В епоху феодалізму — об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей з метою захисту власних виробничих інтересів, взаємозахисту. 2. Основний виробничий підрозділ підприємства, виробничої фірми. Розрізняють Ц. основні, допоміжні, обслуговуючі, підсобні, побічні.

  • ЦЕХ

(ремісників) ІСТ. об'єднання, (в Англії) гільдія; (фабричний) р. робітня; (сатириків) П. когорта, плеяда, хор.

  • ЦЕХ

(нім. Zeche) 1. В епоху феодалізму – об’єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація, що захищала станові інтереси ремісників як дрібних виробників. 2. Основний виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики).

  • ЦЕХ

1) (основной производственный отдел предприятия) цех 2) (организация ремесленников) ист. цех


Словник української мови

цЕХ ЦЕХ, у, місц. в. у цеху, чол.

1. Об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. Цехи у містах Західної Європи являли собою об'єднання ремісників однієї професії з метою захисту їх спільних інтересів та інтересів кожного майстра як самостійного дрібного товаровиробника(Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 472); У містах Англії розвиток промисловості гальмували середньовічні ремісничі цехи, підтримувані королівською владою (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 4); В Києві в кінці XV — на початку XVI ст. існували цехи кравців, кушнірів, шевців, ковалів, пекарів, ювелірів, лучників та ін., що появилися значно раніше (Історія УРСР, I, 1953, 125); Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); // Об'єднання людей одного соціального стану. Свистіли там і тьохкали сліпі сопілкарі з мирославського цеху жебраків з цехмайстром своїм, Варфоломеєм Кописткою, в началі (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 172); — А куди ти прямуєш? — До Миргорода. Може, в цех старечий приймуть (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 63); // перен. Про людей одного фаху. Якби ми були нерозлучні в своїм поетичнім цеху, — в майстрів би вже виросли учні, здолавши невправність лиху (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 146); Останнім часом цех сатириків поповнився талановитою молоддю(Літературна Україна, 2.XI 1962, 1). 2. Основна виробнича одиниця, відділ промислового підприємства. В ряді міст, в тому числі і в Дніпропетровську, багато підприємств важкої індустрії організували цехи для випуску предметів широкого споживання (Радянська Україна, 10.XII 1953, 3); — А кого ви тепер найдете, коли вже північ? — Може, хоч кого-небудь. Ну, хоча б начальника цеху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 146); * Образно. Наводимо ми небувалий лад В усіх цехах упертої природи (Максим Рильський, II, 1960, 331); Долина Амуру стає великим золотим цехом країни (Вечірній Київ, 14.XI 1968, 4); // Приміщення, де розташовано такий відділ. В механічному цеху Ждановського коксохімічного заводу йде напружена робота: фарбують верстати, мостові крани, стіни приміщень. Поступово цех ніби оновлюється (Робітнича газета, 16.III 1965, 2); Тут [у тайзі] виростуть робітничі містечка, цілі міста. Яскраво освітлені вікна численних заводських цехів освітять лісові хащі (Олесь Донченко, II, 1956, 43). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 204. ЦЕХ... Перша частина складних слів, що відповідає слову цеховий, напр.: цехадміністратор, цехбригада,цехосередок, цехуповноважений і т. ін. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.

Українсько-російський словник

  • цех-автомат — цех автомат, цеха автомата ( Орфографический словарь-справочник)
  • цех-автомат — ц ех автом ат, ц еха автом ата (Русский орфографический словарь)
  • цех-автомат — (2 м 2 м), Р. це/ха автома/та (Орфографический словарь русского языка)
  • ЦЕХ — ЦЕХ, а, в цехе и в цеху, мн. цехи, ов и цеха, ов, муж. 1. Отделение завода, фабрики, занятое какой н. частью производственного процесса. Литейный ц. Наборный ц. Ц. автомат. Ц. здоровья (перен.: об оздоровительных учреждениях при предприятиях).(Толковый словарь Ожегова)

Ілюстрації

Цех 1.jpg Цех 2.jpg Цех 4.jpg Цех 5.jpg

Медіа

Мастерок - Столярный цех (Бохан)

Див. також

Цех (через польск. сесh из средневерхненемецкого zёсh, zёсhе «объединение лиц одного сословия», совр. нем. Zunft) — торгово-ремесленная корпорация, объединявшая мастеров одной или нескольких схожих профессий, или союз средневековых ремесленников по профессиональному признаку.

це́х

Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3a по классификации А. Зализняка).

Цехи́ (нім. Zunft, також нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XI—XII століття.