Цех
Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.
Зміст
Словопедія
- ЦЕХ
турбоцех; ч. (нім.) 1. В епоху феодалізму - об'єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація, що захищала станові інтереси ремісників як дрібних виробників. 2. Основний виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики).
- ЦЕХ
рос. цех 1. В епоху феодалізму — об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей з метою захисту власних виробничих інтересів, взаємозахисту. 2. Основний виробничий підрозділ підприємства, виробничої фірми. Розрізняють Ц. основні, допоміжні, обслуговуючі, підсобні, побічні.
- ЦЕХ
(ремісників) ІСТ. об'єднання, (в Англії) гільдія; (фабричний) р. робітня; (сатириків) П. когорта, плеяда, хор.
- ЦЕХ
(нім. Zeche) 1. В епоху феодалізму – об’єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація, що захищала станові інтереси ремісників як дрібних виробників. 2. Основний виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики).
- ЦЕХ
1) (основной производственный отдел предприятия) цех 2) (организация ремесленников) ист. цех
Словник української мови
цЕХ ЦЕХ, у, місц. в. у цеху, чол.
1. Об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. Цехи у містах Західної Європи являли собою об'єднання ремісників однієї професії з метою захисту їх спільних інтересів та інтересів кожного майстра як самостійного дрібного товаровиробника(Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 472); У містах Англії розвиток промисловості гальмували середньовічні ремісничі цехи, підтримувані королівською владою (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 4); В Києві в кінці XV — на початку XVI ст. існували цехи кравців, кушнірів, шевців, ковалів, пекарів, ювелірів, лучників та ін., що появилися значно раніше (Історія УРСР, I, 1953, 125); Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); // Об'єднання людей одного соціального стану. Свистіли там і тьохкали сліпі сопілкарі з мирославського цеху жебраків з цехмайстром своїм, Варфоломеєм Кописткою, в началі (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 172); — А куди ти прямуєш? — До Миргорода. Може, в цех старечий приймуть (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 63); // перен. Про людей одного фаху. Якби ми були нерозлучні в своїм поетичнім цеху, — в майстрів би вже виросли учні, здолавши невправність лиху (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 146); Останнім часом цех сатириків поповнився талановитою молоддю(Літературна Україна, 2.XI 1962, 1). 2. Основна виробнича одиниця, відділ промислового підприємства. В ряді міст, в тому числі і в Дніпропетровську, багато підприємств важкої індустрії організували цехи для випуску предметів широкого споживання (Радянська Україна, 10.XII 1953, 3); — А кого ви тепер найдете, коли вже північ? — Може, хоч кого-небудь. Ну, хоча б начальника цеху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 146); * Образно. Наводимо ми небувалий лад В усіх цехах упертої природи (Максим Рильський, II, 1960, 331); Долина Амуру стає великим золотим цехом країни (Вечірній Київ, 14.XI 1968, 4); // Приміщення, де розташовано такий відділ. В механічному цеху Ждановського коксохімічного заводу йде напружена робота: фарбують верстати, мостові крани, стіни приміщень. Поступово цех ніби оновлюється (Робітнича газета, 16.III 1965, 2); Тут [у тайзі] виростуть робітничі містечка, цілі міста. Яскраво освітлені вікна численних заводських цехів освітять лісові хащі (Олесь Донченко, II, 1956, 43). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 204. ЦЕХ... Перша частина складних слів, що відповідає слову цеховий, напр.: цехадміністратор, цехбригада,цехосередок, цехуповноважений і т. ін. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.
Українсько-російський словник
- цех-автомат — цех автомат, цеха автомата ( Орфографический словарь-справочник)
- цех-автомат — ц ех автом ат, ц еха автом ата (Русский орфографический словарь)
- цех-автомат — (2 м 2 м), Р. це/ха автома/та (Орфографический словарь русского языка)
- ЦЕХ — ЦЕХ, а, в цехе и в цеху, мн. цехи, ов и цеха, ов, муж. 1. Отделение завода, фабрики, занятое какой н. частью производственного процесса. Литейный ц. Наборный ц. Ц. автомат. Ц. здоровья (перен.: об оздоровительных учреждениях при предприятиях).(Толковый словарь Ожегова)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Мастерок - Столярный цех (Бохан)Див. також
Цех (через польск. сесh из средневерхненемецкого zёсh, zёсhе «объединение лиц одного сословия», совр. нем. Zunft) — торгово-ремесленная корпорация, объединявшая мастеров одной или нескольких схожих профессий, или союз средневековых ремесленников по профессиональному признаку.
це́х
Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3a по классификации А. Зализняка).
Цехи́ (нім. Zunft, також нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XI—XII століття.
