Відмінності між версіями «Флояра»
(Створена сторінка: '''Флояра, -ри, '''''ж. ''Родъ пастушьей свирѣли. ''Дудка дідча, а флояра божа. ''Гн. II. 222. Ум. '''Фло...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Флояра, -ри, '''''ж. ''Родъ пастушьей свирѣли. ''Дудка дідча, а флояра божа. ''Гн. II. 222. Ум. '''Флоярка, флоя́рочка. '''''Вівчареву флоярочку чути з полонини. ''Млак. 88. | '''Флояра, -ри, '''''ж. ''Родъ пастушьей свирѣли. ''Дудка дідча, а флояра божа. ''Гн. II. 222. Ум. '''Флоярка, флоя́рочка. '''''Вівчареву флоярочку чути з полонини. ''Млак. 88. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/flojara Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ФЛОЯРА, ФЛОЄРА, и, жін. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 37) | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ДЕНЦІ́ВКА, ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА [ФЛОЄ́РА], ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). Воли та телята розбрелись по толоці, а він.. вигравав на сопілці якусь сумовиту думку (М. Коцюбинський); Сам на дудці він майстерно грав - а мріяв про баяна (М. Рильський); Андрійку, Дми та дми у жоломійку, Бо тобі одна робота, Щоб тягти дуду до рота (Я. Щоголів); А я, Чугайстре, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку, Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (П. Воронько); Витяг Олекса флояру, почав грати тужної (Г. Хоткевич); А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (коломийка); Амфіон знаходить десь між камінням цівницю (Леся Українка); На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш (П. Тичина). - Пор. фле́йта. | ||
| + | |||
| + | ===[http://language.br.com.ua/%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0/ Словник української мови]=== | ||
| + | Флояра ФЛОбРА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флоя-ри (Сос, Солов. далі, 1957, 37). | ||
| + | |||
| + | ===[http://tlumach.com.ua/muzychni_terminy/page/floyara.3818 ТЛУМАЧ]=== | ||
| + | |||
| + | ФЛОЯРА | ||
| + | |||
| + | = фрила = фрела = флоера = довбушівка флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. - українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці, кавалу, флуеру тощо. Діапазон до трьох октав, звукоряди ангіметонні, діатонічні, цілотонові. Застосовуються для виконання ритуальних мелодій, пастуших імпровізацій. | ||
| + | |||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Флоя́ра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка — український народний духовий інструмент. Різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Довжина флояри 60 см. | ||
| + | Виконавці супроводжують свою гру гудінням, яке створює бурдонний фон. В центральній Україні для малої флояри використовують терміни фрілка або зубівка. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] === | ||
| + | Флоя́ра, -ри – свирель. | ||
| + | |||
| + | Флоя́ра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоя́рка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88. | ||
| + | Фре́ла, -ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75. | ||
| + | |||
| + | ===[http://rupedia.org/ushakova/page/svirel.76463/ РУпедия]=== | ||
| + | свирели, ж. Народный музыкальный инструмент в виде дудки из дерева или из трубчатых стеблей растений. Дудит пастух свирелью звонкой. Некрасов. Вот тихо под свирель запели они про жизнь своих дедов. А. Кольцов. Свирели звук, унылый и простой. Пушкин. || перен. Символ поэтического творчества (поэт. устар.). И в шуме света люби, Адель, мою свирель. Пушкин. | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/189092/%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | флояра | ||
| + | флоє/ра, -и, ж. | ||
| + | Басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Флояра1.jpg|x140px]] [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/42/UI-Floyara.jpg] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Флояра_2.jpg|x140px]] [http://cs509511.vk.me/u10231332/video/l_387dc8ed.jpg] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|C6xBjfKg9o8}} Flojara -- Floyara -- Флояра -- Ukrainian mountain pipe | ||
| + | {{#ev:youtube|WjkTwSRLhyY}} Гра на Флоярі Василя Остафійчука | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://proridne.com/content/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%84%D0%BB%D0%BE%D1%8F%D1%80%D0%B0.html Українська флояра]=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://h.ua/story/77236/news_690188.html Вірш “Бо флояра грає”]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Фл]] | [[Категорія:Фл]] | ||
Поточна версія на 22:00, 22 грудня 2013
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФЛОЯРА, ФЛОЄРА, и, жін. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 37)
«Словники України on-line»
СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ДЕНЦІ́ВКА, ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА [ФЛОЄ́РА], ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). Воли та телята розбрелись по толоці, а він.. вигравав на сопілці якусь сумовиту думку (М. Коцюбинський); Сам на дудці він майстерно грав - а мріяв про баяна (М. Рильський); Андрійку, Дми та дми у жоломійку, Бо тобі одна робота, Щоб тягти дуду до рота (Я. Щоголів); А я, Чугайстре, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку, Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (П. Воронько); Витяг Олекса флояру, почав грати тужної (Г. Хоткевич); А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (коломийка); Амфіон знаходить десь між камінням цівницю (Леся Українка); На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш (П. Тичина). - Пор. фле́йта.
Словник української мови
Флояра ФЛОбРА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флоя-ри (Сос, Солов. далі, 1957, 37).
ТЛУМАЧ
ФЛОЯРА
= фрила = фрела = флоера = довбушівка флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. - українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці, кавалу, флуеру тощо. Діапазон до трьох октав, звукоряди ангіметонні, діатонічні, цілотонові. Застосовуються для виконання ритуальних мелодій, пастуших імпровізацій.
Матеріал з Вікіпедії
Флоя́ра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка — український народний духовий інструмент. Різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Довжина флояри 60 см. Виконавці супроводжують свою гру гудінням, яке створює бурдонний фон. В центральній Україні для малої флояри використовують терміни фрілка або зубівка.
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Флоя́ра, -ри – свирель.
Флоя́ра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоя́рка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88. Фре́ла, -ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75.
РУпедия
свирели, ж. Народный музыкальный инструмент в виде дудки из дерева или из трубчатых стеблей растений. Дудит пастух свирелью звонкой. Некрасов. Вот тихо под свирель запели они про жизнь своих дедов. А. Кольцов. Свирели звук, унылый и простой. Пушкин. || перен. Символ поэтического творчества (поэт. устар.). И в шуме света люби, Адель, мою свирель. Пушкин.
Словари и энциклопедии на Академике
флояра флоє/ра, -и, ж. Басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині.
Ілюстрації
 [1]
|
 [2]
|
![[1]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/42/UI-Floyara.jpg){kind=link}
![[2]](http://cs509511.vk.me/u10231332/video/l_387dc8ed.jpg){kind=link}