Відмінності між версіями «Фиркати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Фиркати, -каю, -єш, '''''гл. ''Лягать, брыкаться. Шух. І. S3. Категорія:Фи) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Фиркати, -каю, -єш, '''''гл. ''Лягать, брыкаться. Шух. І. S3. | '''Фиркати, -каю, -єш, '''''гл. ''Лягать, брыкаться. Шух. І. S3. | ||
[[Категорія:Фи]] | [[Категорія:Фи]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/35/53412/217233.html'''Фиркати'''] | ||
| + | *''3○ФИРКАТИ фи́ркати 1 дієслово недоконаного виду видавати звуки ; фи́ркати 2 дієслово недоконаного виду брикати діал. | ||
| + | *''' Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь — стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою(Панас Мирний, IV, 1955, 310); Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58); | ||
| + | // Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267); Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 55); | ||
| + | // розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом. | ||
| + | *'''тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.). Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 18); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 76). | ||
| + | *'''перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення. | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/fyrkaty '''Фиркати'''] ФИРКАТИ 2, аю, аєш, недок., діал. Брикати (у 1, 4 знач.). — Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами?(Іван Франко, IV, 1950, 127). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: furkatu1_26.12.13.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: furkatu2_26.12.13.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: furkatu3_26.12.13.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: furkatu4_26.12.13.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[http://slovean.ru/rus.php?go=%F4%FB%F0%EA%E0%F2%FC/ Море слов. Фыркать]. | ||
| + | *: недок., діал. Упиратися, сердитися. [Війт:] А коли пан шандар не цурається вести її в танець, то ви не маєте права нею цуратися. Ну, ну, не фиркайтеся (Іван Франко, IX, 1952, 126); — Та як пан до тебе залицяється, — говорила Йваниха, — то чого ти, дурна, фиркаєшся? Ти йому годи, як можеш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 337). | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/fyrkatysja/ Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Фиркатися] | ||
| + | *[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=367636/ Орфографічний словник української мови. Фиркати], | ||
| + | *[http://reword.org/online/?s_query=%D0%A4%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8&submit=%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8!&dic_ua_explanatory=yes&recent10=yes/ Онлайн-словарь Reward. Фиркати], | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Університетський коледж]] | ||
Версія за 00:59, 27 грудня 2013
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. S3.
Сучасні словники
- 3○ФИРКАТИ фи́ркати 1 дієслово недоконаного виду видавати звуки ; фи́ркати 2 дієслово недоконаного виду брикати діал.
- Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь — стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою(Панас Мирний, IV, 1955, 310); Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58);
// Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267); Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 55); // розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом.
- тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.). Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 18); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 76).
- перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення.
Фиркати ФИРКАТИ 2, аю, аєш, недок., діал. Брикати (у 1, 4 знач.). — Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами?(Іван Франко, IV, 1950, 127).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- Море слов. Фыркать.
- недок., діал. Упиратися, сердитися. [Війт:] А коли пан шандар не цурається вести її в танець, то ви не маєте права нею цуратися. Ну, ну, не фиркайтеся (Іван Франко, IX, 1952, 126); — Та як пан до тебе залицяється, — говорила Йваниха, — то чого ти, дурна, фиркаєшся? Ти йому годи, як можеш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 337).
- Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Фиркатися
- Орфографічний словник української мови. Фиркати,
- Онлайн-словарь Reward. Фиркати,
