Фиркати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. S3.

Сучасні словники

Фиркати

  • 3○ФИРКАТИ фи́ркати 1 дієслово недоконаного виду видавати звуки ; фи́ркати 2 дієслово недоконаного виду брикати діал.
  • Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь — стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою(Панас Мирний, IV, 1955, 310); Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58);

// Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267); Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 55); // розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом.

  • тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.). Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 18); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 76).
  • перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення.

Фиркати ФИРКАТИ 2, аю, аєш, недок., діал. Брикати (у 1, 4 знач.). — Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами?(Іван Франко, IV, 1950, 127).

Ілюстрації

Furkatu1 26.12.13.jpg Furkatu2 26.12.13.jpg Furkatu3 26.12.13.jpg Furkatu4 26.12.13.jpg

Див. також