Відмінності між версіями «Туп-туп»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Зі словника української мови | |
| + | ТУП, ТУП-ТУП, ТУПУ-ТУПУ, виг . 1. Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. Аж чую: «туп-туп!» Шкандибають два мули (Крим., Вибр., 1965, 40); Щось щебетала Гашка ранково, потім побігла з цеберками повними, ногами тими, як кізонька: туп-туп, туп-туп... (Головко, І, 1957, 209); // у знач. ім. Тупання. Розлога долина Вся червоніє од міді, від тупу численного люду Тяжко дуднить (Зеров, Вибр., 1966, 167). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути. Ой приїхав [козак] під ворота, Кінь ногою туп, туп! «Вийди, вийди, чорнявая, Бо я вже тут, тут!» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 59); Туп, туп ніженьками! Цок, цок підківками! (Барв., Опов.., 1902, 445); Цап відскочив... туп ногами! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); Дай, Маринко, мамі ручку, тупу-тупу ніжками (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-166007750-1024x1024.jpg]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-1180731240-1024x1024.jpg]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 23: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 09:37, 19 квітня 2024
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туптуп ніженьками, дзеньдзень підківками. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Зі словника української мови ТУП, ТУП-ТУП, ТУПУ-ТУПУ, виг . 1. Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. Аж чую: «туп-туп!» Шкандибають два мули (Крим., Вибр., 1965, 40); Щось щебетала Гашка ранково, потім побігла з цеберками повними, ногами тими, як кізонька: туп-туп, туп-туп... (Головко, І, 1957, 209); // у знач. ім. Тупання. Розлога долина Вся червоніє од міді, від тупу численного люду Тяжко дуднить (Зеров, Вибр., 1966, 167).
2. розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути. Ой приїхав [козак] під ворота, Кінь ногою туп, туп! «Вийди, вийди, чорнявая, Бо я вже тут, тут!» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 59); Туп, туп ніженьками! Цок, цок підківками! (Барв., Опов.., 1902, 445); Цап відскочив... туп ногами! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); Дай, Маринко, мамі ручку, тупу-тупу ніжками (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19).
Ілюстрації
|
|
