Відмінності між версіями «Сільний»
(Створена сторінка: '''Сільни́й, -а, -е. '''Соляной. Шух. І. 16. Категорія:Сі) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сільни́й, -а, -е. '''Соляной. Шух. І. 16. | '''Сільни́й, -а, -е. '''Соляной. Шух. І. 16. | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | СОЛЯ́НИЙ, а, е: ▲ Соляна кислота — одноосновна сильна неорганічна кислота, розчин хлористого водню у воді. Соляну кислоту добувають розчиненням у воді хлористого водню (Загальна хімія, 1955, 287); Найбільш уживаною паяльною рідиною є травлена соляна кислота (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 98). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 452.Коментарі (0) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | СОЛЯНИ́Й, а, е. Прикм. до сіль 1, 4. В степ котиться понад Сивашем тачанка. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (Олесь Гончар, II, 1959, 410); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 33); Соляний шток — це соляний стовп великих розмірів, який утворюється, коли під дією тиску сіль переміщується з глибини до поверхні (Клименко, Нафта та природний горючий газ УРСР, 1957, 36); | ||
| + | // Який містить у собі сіль. Часто ріки, Широкі багна, соляні озера Перебігали шлях його (Іван Франко, X, 1954, 374); На Україні найпотужніші (більше кілометра завтовшки) соляні породи виявлено у Дніпровсько-Донецькій западині та північно-західній окраїні Донбасу (Наука і культура.., 1972, 91); Соляний розчин; | ||
| + | // Пов'язаний із добуванням солі; признач. для добування солі. Майнацькі соляні промисли відразу ж після звільнення Криму були націоналізовані, і дорогоцінна сіль стала надбанням всього народу, який протягом імперіалістичної і громадянської війни тремтів над щіпкою солі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1962, 9); А під Краковом слова вітальні Чув [поет] при вході в соляні копальні, Де портретом Леніна навік Зворушив нас простий робітник (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 42); | ||
| + | // Пристосований для обробки, зберігання, транспортування і т. ін. солі. Соляний млин; Соляний склад. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 452. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-rabotayet-solyanaya-lampa.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solyana-komnata-mini.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Crystal Caves 4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|pJRdmsbg81w}} | ||
| + | {{#ev:youtube|L6V9aKixLV0}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/soljanyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 10:37, 12 грудня 2022
Сільни́й, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Сучасні словники
СОЛЯ́НИЙ, а, е: ▲ Соляна кислота — одноосновна сильна неорганічна кислота, розчин хлористого водню у воді. Соляну кислоту добувають розчиненням у воді хлористого водню (Загальна хімія, 1955, 287); Найбільш уживаною паяльною рідиною є травлена соляна кислота (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 98). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 452.Коментарі (0)
СОЛЯНИ́Й, а, е. Прикм. до сіль 1, 4. В степ котиться понад Сивашем тачанка. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (Олесь Гончар, II, 1959, 410); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 33); Соляний шток — це соляний стовп великих розмірів, який утворюється, коли під дією тиску сіль переміщується з глибини до поверхні (Клименко, Нафта та природний горючий газ УРСР, 1957, 36);
// Який містить у собі сіль. Часто ріки, Широкі багна, соляні озера Перебігали шлях його (Іван Франко, X, 1954, 374); На Україні найпотужніші (більше кілометра завтовшки) соляні породи виявлено у Дніпровсько-Донецькій западині та північно-західній окраїні Донбасу (Наука і культура.., 1972, 91); Соляний розчин;
// Пов'язаний із добуванням солі; признач. для добування солі. Майнацькі соляні промисли відразу ж після звільнення Криму були націоналізовані, і дорогоцінна сіль стала надбанням всього народу, який протягом імперіалістичної і громадянської війни тремтів над щіпкою солі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1962, 9); А під Краковом слова вітальні Чув [поет] при вході в соляні копальні, Де портретом Леніна навік Зворушив нас простий робітник (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 42);
// Пристосований для обробки, зберігання, транспортування і т. ін. солі. Соляний млин; Соляний склад.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 452.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
