Відмінності між версіями «Соболь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Со́боль, -ля, '''''м. ''Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. ''Візьми шубу з ок...)
 
(Іноземні словники)
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Со́боль, -ля, '''''м. ''Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. ''Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. ''Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. ''Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. ''Чуб. V. 84.  
+
'''Со́боль, -ля, '''''м. ''Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. ''Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. ''Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. ''Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.  
 +
 
 +
'''Соболь.''' Перлина сибірської тайги — так називають соболя, який є національною гордістю Росії. Здавна соболь був основою її хутрового промислу. Колись тисячі мисливців щорічно відправлялися за соболем на полювання в тайгу. Тисячами вивозилися в Америку і Європу їх шкурки, де вони були на вагу золота в буквальному розумінні цього слова. З кожним роком соболя ставало менше й менше. На початку ХХ століття тварина була практично поставлено на грань вимирання.
 +
Соболь (''Martes zibellina'' L.) — [[ссавець]] з роду [[куниця]] (''Martes'') родини [[Куницеві|куницевих]] (Mustelidae), типовий мешканець [[тайга|тайги]].
 +
''Чуб. V. 84.  
 
[[Категорія:Со]]
 
[[Категорія:Со]]
 +
{{Otheruses|Соболь (значення){{!}}Соболь}}
 +
 +
== Систематика ==
 +
Один з 8-ми видів роду [[куниця|куна (куниця)]] (''Martes''). За оглядом "[[Mammal Species of the World|Види ссавців світу]]" (2005) може бути конспеціфічний з ''Martes americana'', ''Martes martes'' і ''Martes melampus'' (Anderson, 1970; Hagmeier, 1961). Гептнер та ін. (1967) включає японських і корейських ''melampus'' у склад виду ''Martes zibellina''.
 +
 +
== Опис ==
 +
Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. [[Хутро]] у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.
 +
 +
== Поширення та біологія ==
 +
В даний час від Уралу до берега Тихого океану живе кілька сотень тисяч соболів. Це яскраво виражений хижак — спритний і сміливий. За добу соболь долає більше 10 км, і з задоволенням лазить по деревах. Але на відміну, скажімо, від куниці, йому все ж краще ходити по землі. Полює соболь по-різному. Може підстерігати мишу в засідці, як кішка, може підкрастися до тетерева, який сидить на снігу, або переслідувати дичину по снігу поки остання не впаде від знемоги. Основна його їжа дрібні гризуни — пищухи, ховрахи, полівки. Але частенько в раціон соболя потрапляють і зайці, білки, горностаї, а також птахи — глухарі, тетереви. І найцікавіше, що будучи хижаком, соболь із задоволенням включає в своє меню кедрові горіхи та ягоди — брусницю, чорницю, горобину.
 +
Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від [[Печора (річка)|Печори]] до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).
 +
 +
У місцях перекривання [[Ареал|ареалу]] з [[куниця лісова|куною лісовою]] (''Martes zibellina''), зокрема на Уралі, часто зустрічаються [[Гібрид|гібриди]], які мають назву "[[кідус]]" або "[[тумак]]" (не плутати з "тумак" як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).
 +
 +
Цінний [[мисливська фауна|мисливський звір]] від часів [[Русь|Русі]] до сьогодення.
 +
 +
Також соболя розводять на [[Звіроферма|звірофермах]], у тому числі й в Україні [джерело?].
 +
 +
== Підвиди ==
 +
Розрізняють 16 підвидів (Wilson, Reeder, 2005).
 +
* Соболь ангарський (''[[Martes zibellina angarensis]]'')
 +
* Соболь арсен'ївський (''[[Martes zibellina arsenjevi]]'')
 +
* Соболь аверинський (''[[Martes zibellina averini]]'')
 +
* Соболь хоккайдоський (''[[Martes zibellina brachyura]]'')
 +
* Соболь ХХХ (''[[Martes zibellina ilimpiensis]]'')
 +
* Соболь якутський (''[[Martes zibellina jakutensis]]'')
 +
* Соболь камчатський (''[[Martes zibellina kamtshadalica]]'')
 +
* Соболь ХХХ (''[[Martes zibellina linkouensis]]'')
 +
* Соболь ХХХ (''[[Martes zibellina obscura]]'')
 +
* Соболь баргузинський (''[[Martes zibellina princeps]]'')
 +
* Соболь сахалінський (''[[Martes zibellina sahalinensis]]'')
 +
* Соболь саянський (''[[Martes zibellina sajanensis]]'')
 +
* Соболь ХХХ (''[[Martes zibellina schantaricus]]'')
 +
* Соболь ХХХ (''[[Martes zibellina tomensis]]'')
 +
* Соболь тунгуський (''[[Martes zibellina tungussensis]]'')
 +
* Соболь єнісейський (''[[Martes zibellina yenisejensis]]'')
 +
* Соболь звичайний або західносибірський (''[[Martes zibellina zibellina]]'')
 +
 +
Підвид соболя ''Martes zibellina averini'' Bashanov, 1943 названо на честь відомого українського зоолога [[Аверін Віктор Григорович|Віктора Аверіна]]; типовий екземпляр зібрано в [[Катон-Карагайський район|Катон-Карагайському районі]] [[Східно-Казахстанська область|Східно-Казахстанської області]], описано [[1943]] року (Бажанов, 1943); зберігається в [[Зоологічний музей імені М.М. Щербака|Зоологічному музеї імені М. Щербака]] НАНУ, Київ (Павлинов, Россолимо, 1987: с. 62).
 +
 +
== Література ==
 +
* Соболь — ''Martes cibellina'' [http://terioshkola.org.ua/library/classic/sokur-1961.pdf Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. — Київ: Вид-во АН Української РСР, 1961. — 84 с.] — С. 19-20.
 +
* D. E. Wilson, D. M. Reeder:''Mammal Species of the World''. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005. ISBN 0-8018-8221-4 [http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?id=14001258 розділ "Martes zibellina"]
 +
 +
 +
== Посилання ==
 +
* [http://piterhunt.ru/pages/animals/anim/hishniki/kuni/sobol/1.htm М. П. Розанов . Соболь]
 +
* [http://www.itis.gov/servlet/SingleRpt/SingleRpt?search_topic=TSN&search_value=621945 Martes zibellina (Linnaeus, 1758)]
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соболь.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соболь1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соболь2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:соболь3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Whh_uVYpd1o }}
 +
 +
[[Категорія:Со]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 21:04, 27 листопада 2015

Со́боль, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.

Соболь. Перлина сибірської тайги — так називають соболя, який є національною гордістю Росії. Здавна соболь був основою її хутрового промислу. Колись тисячі мисливців щорічно відправлялися за соболем на полювання в тайгу. Тисячами вивозилися в Америку і Європу їх шкурки, де вони були на вагу золота в буквальному розумінні цього слова. З кожним роком соболя ставало менше й менше. На початку ХХ століття тварина була практично поставлено на грань вимирання. Соболь (Martes zibellina L.) — ссавець з роду куниця (Martes) родини куницевих (Mustelidae), типовий мешканець тайги. Чуб. V. 84.Шаблон:Otheruses

Систематика

Один з 8-ми видів роду куна (куниця) (Martes). За оглядом "Види ссавців світу" (2005) може бути конспеціфічний з Martes americana, Martes martes і Martes melampus (Anderson, 1970; Hagmeier, 1961). Гептнер та ін. (1967) включає японських і корейських melampus у склад виду Martes zibellina.

Опис

Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.

Поширення та біологія

В даний час від Уралу до берега Тихого океану живе кілька сотень тисяч соболів. Це яскраво виражений хижак — спритний і сміливий. За добу соболь долає більше 10 км, і з задоволенням лазить по деревах. Але на відміну, скажімо, від куниці, йому все ж краще ходити по землі. Полює соболь по-різному. Може підстерігати мишу в засідці, як кішка, може підкрастися до тетерева, який сидить на снігу, або переслідувати дичину по снігу поки остання не впаде від знемоги. Основна його їжа дрібні гризуни — пищухи, ховрахи, полівки. Але частенько в раціон соболя потрапляють і зайці, білки, горностаї, а також птахи — глухарі, тетереви. І найцікавіше, що будучи хижаком, соболь із задоволенням включає в своє меню кедрові горіхи та ягоди — брусницю, чорницю, горобину. Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).

У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву "кідус" або "тумак" (не плутати з "тумак" як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).

Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення.

Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні [джерело?].

Підвиди

Розрізняють 16 підвидів (Wilson, Reeder, 2005).

Підвид соболя Martes zibellina averini Bashanov, 1943 названо на честь відомого українського зоолога Віктора Аверіна; типовий екземпляр зібрано в Катон-Карагайському районі Східно-Казахстанської області, описано 1943 року (Бажанов, 1943); зберігається в Зоологічному музеї імені М. Щербака НАНУ, Київ (Павлинов, Россолимо, 1987: с. 62).

Література


Посилання


Ілюстрації

Соболь.jpg Соболь1.jpg Соболь2.jpg Соболь3.jpg

Медіа