Соболь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Со́боль, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.

Соболь. Перлина сибірської тайги — так називають соболя, який є національною гордістю Росії. Здавна соболь був основою її хутрового промислу. Колись тисячі мисливців щорічно відправлялися за соболем на полювання в тайгу. Тисячами вивозилися в Америку і Європу їх шкурки, де вони були на вагу золота в буквальному розумінні цього слова. З кожним роком соболя ставало менше й менше. На початку ХХ століття тварина була практично поставлено на грань вимирання. Соболь (Martes zibellina L.) — ссавець з роду куниця (Martes) родини куницевих (Mustelidae), типовий мешканець тайги. Чуб. V. 84.Шаблон:Otheruses

Систематика

Один з 8-ми видів роду куна (куниця) (Martes). За оглядом "Види ссавців світу" (2005) може бути конспеціфічний з Martes americana, Martes martes і Martes melampus (Anderson, 1970; Hagmeier, 1961). Гептнер та ін. (1967) включає японських і корейських melampus у склад виду Martes zibellina.

Опис

Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.

Поширення та біологія

В даний час від Уралу до берега Тихого океану живе кілька сотень тисяч соболів. Це яскраво виражений хижак — спритний і сміливий. За добу соболь долає більше 10 км, і з задоволенням лазить по деревах. Але на відміну, скажімо, від куниці, йому все ж краще ходити по землі. Полює соболь по-різному. Може підстерігати мишу в засідці, як кішка, може підкрастися до тетерева, який сидить на снігу, або переслідувати дичину по снігу поки остання не впаде від знемоги. Основна його їжа дрібні гризуни — пищухи, ховрахи, полівки. Але частенько в раціон соболя потрапляють і зайці, білки, горностаї, а також птахи — глухарі, тетереви. І найцікавіше, що будучи хижаком, соболь із задоволенням включає в своє меню кедрові горіхи та ягоди — брусницю, чорницю, горобину. Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).

У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву "кідус" або "тумак" (не плутати з "тумак" як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).

Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення.

Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні [джерело?].

Підвиди

Розрізняють 16 підвидів (Wilson, Reeder, 2005).

Підвид соболя Martes zibellina averini Bashanov, 1943 названо на честь відомого українського зоолога Віктора Аверіна; типовий екземпляр зібрано в Катон-Карагайському районі Східно-Казахстанської області, описано 1943 року (Бажанов, 1943); зберігається в Зоологічному музеї імені М. Щербака НАНУ, Київ (Павлинов, Россолимо, 1987: с. 62).

Література


Посилання


Ілюстрації

Соболь.jpg Соболь1.jpg Соболь2.jpg Соболь3.jpg

Медіа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Соболь&oldid=147757