Смутно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:03, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Смутно, нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутножалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. Смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. Смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
