Скорняти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:33, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.