Скорняти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.