Відмінності між версіями «Скаламутити»
(Створена сторінка: '''Скаламу́тити, -чу, -тиш, '''''гл. ''Помутить. Категорія:Ск) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [[Категорія: | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| + | . СКАЛАМУТИТИ, учу, утиш, перех. Док. до каламутити. — Іноді тут водиться риба.. — Ага, — кивнув головою Юрко, — ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 188); От вихор засвистів у лозах, серед трав, До ставу кинувся і скаламутив став (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 288); — І що мені робити з нею? — невідступно вимагав Борис. — Дізнаються в районі. Скажуть, для чого ж тебе поставлено, коли одна якась придуркувата баба все село тобі під носом скаламутила ... (Яків Качура, II, 1958, 139); [Потреба:] Чи можна їх рушницями в спину, тих монашок, товаришу командире?.. [Чумак:] Не можна. Народ скаламутимо (Іван Микитенко, I, 1957, 322); Думкою про Олександру боявся Гнат скаламутити своє тихе щастя... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Неясна, підсвідома образа скаламутила його спокій. І в тому, як молода жінка збоку глянула на нього.., йому здалося щось ущипливе (Олесь Донченко, III, 1956, 390). | ||
| + | ♦ Скаламутити воду — внести неспокій, розлад; створити безладдя. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 246. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Скаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить. | ||
| + | Джерело: | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 4, ст. 130. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Скаламутити.jpg|міні]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Скаламутити2.jpg|міні]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| wpR9aAhMgyk }} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:05, 7 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. СКАЛАМУТИТИ, учу, утиш, перех. Док. до каламутити. — Іноді тут водиться риба.. — Ага, — кивнув головою Юрко, — ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 188); От вихор засвистів у лозах, серед трав, До ставу кинувся і скаламутив став (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 288); — І що мені робити з нею? — невідступно вимагав Борис. — Дізнаються в районі. Скажуть, для чого ж тебе поставлено, коли одна якась придуркувата баба все село тобі під носом скаламутила ... (Яків Качура, II, 1958, 139); [Потреба:] Чи можна їх рушницями в спину, тих монашок, товаришу командире?.. [Чумак:] Не можна. Народ скаламутимо (Іван Микитенко, I, 1957, 322); Думкою про Олександру боявся Гнат скаламутити своє тихе щастя... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Неясна, підсвідома образа скаламутила його спокій. І в тому, як молода жінка збоку глянула на нього.., йому здалося щось ущипливе (Олесь Донченко, III, 1956, 390). ♦ Скаламутити воду — внести неспокій, розлад; створити безладдя. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 246.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Скаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 130.
Ілюстрації
 |
 |
