Відмінності між версіями «Свідчити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Свідчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. ''Московка с...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Свідчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. ''Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. ''Канев. у. ''Недоїдки свідчили, що тут були люде. ''Св. Л. 223. ''Йшла фальшивим свідком свідчити. ''Гол. IV. 543. ''Святеє писаніе свідчитьвисвідчає. ''АД. І. 185.  
 
'''Свідчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. ''Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. ''Канев. у. ''Недоїдки свідчили, що тут були люде. ''Св. Л. 223. ''Йшла фальшивим свідком свідчити. ''Гол. IV. 543. ''Святеє писаніе свідчитьвисвідчає. ''АД. І. 185.  
 
[[Категорія:Св]]
 
[[Категорія:Св]]
 +
== Сучасні словники ==
 +
СВІДЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і неперех.<br />
 +
 +
1. Будучи свідком, очевидцем або обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь.<br />
 +
2. Свідчити повагу (подяку, симпатію і т. ін. ) кому - висловлювати кому-небудь свою повагу, подяку, симпатію і т. ін.<br />
 +
3. Бути, служити свідченням, доказом чого-небудь; доводити щось.<br />
 +
4. юр. Давати показання на суді або на допиті як свідок. Криво свідчити див. криво; Свідчити під присягою<br />
 +
5. Офіційно підтверджувати дійсність, істинність чого-, кого-небудь; підписом або печаткою завіряти що-небудь. Свідчити підпис; Свідчити особу.<br />
 +
== Джерело: ==
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=свідчити#:~:text=СВІДЧИТИ%2C%20чу%2C%20чиш,істинність%2C%20правильність%20чого-небудь.
 +
== Ілюстрації: ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Istockphoto-1219091008-1024x1024.jpg |x320px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1475766164234.jpg |x320px]]
 +
 +
|}
 +
==Джерела та література:==
 +
Тлумачення із "Словника української мови"*

Поточна версія на 19:47, 3 квітня 2024

Свідчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. Канев. у. Недоїдки свідчили, що тут були люде. Св. Л. 223. Йшла фальшивим свідком свідчити. Гол. IV. 543. Святеє писаніе свідчитьвисвідчає. АД. І. 185.

Сучасні словники

СВІДЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і неперех.

1. Будучи свідком, очевидцем або обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь.
2. Свідчити повагу (подяку, симпатію і т. ін. ) кому - висловлювати кому-небудь свою повагу, подяку, симпатію і т. ін.
3. Бути, служити свідченням, доказом чого-небудь; доводити щось.
4. юр. Давати показання на суді або на допиті як свідок. Криво свідчити див. криво; Свідчити під присягою
5. Офіційно підтверджувати дійсність, істинність чого-, кого-небудь; підписом або печаткою завіряти що-небудь. Свідчити підпис; Свідчити особу.

Джерело:

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=свідчити#:~:text=СВІДЧИТИ%2C%20чу%2C%20чиш,істинність%2C%20правильність%20чого-небудь.

Ілюстрації:

Istockphoto-1219091008-1024x1024.jpg 1475766164234.jpg

Джерела та література:

Тлумачення із "Словника української мови"*