Відмінності між версіями «Рум’яніти»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Рум’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться румянымъ. ''Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум’яніла. ''МВ. II. 156. ''Рум’яніє, як червона маківка. ''МВ. (О. 1862. III. 46). | + | '''Рум’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться румянымъ. ''Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум’яніла. ''МВ. II. 156. ''Рум’яніє, як червона маківка. ''МВ. (О. 1862. III. 46). 1. Те саме, що рум’яни́тися 1. Якби мені шовку, вишити б я вміла, якби кохав мене щиро, я би рум’яніла (У. Кравч., Вибр., 1958, 125); Миронич з утіхою стежив, як оживав хлопець, рум’яніло зажовкле лице, блискотіли очі (Горд., II, 1959, 117). |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | 2. перен. Ставати рожево-червоним або багряним під час сходу чи заходу сонця. Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум’яніє в західному сяйві (Дн. Чайка, Тв., 1960, 173). | ||
| + | 3. перен. Ставати червоним, рожевим (про плід). | ||
| + | 4. перен. Набувати червонуватого, золотисто-коричневого відтінку під час смаження або випікання. | ||
| + | 5. перен. Виділятися червоним, рожевим забарвленням або червонуватим, золотисто-коричневим відтінком; // Цвісти червоним, рожевим цвітом. Любов моя, вірна подруго, ходімо в життя ізі мною, Де рожі мої рум’яніють і дощик іде стороною (Мал., Запов. джерело, 1959, 48). (З російської - краснеть) | ||
| + | [[Категорія:Ру]] | ||
| Рядок 27: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruman181118.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D1%83%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%8C&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjc36v0693eAhXJliwKHaS2CT4Q_AUIDigB&cshid=1542540761617000&biw=1777&bih=787#imgrc=uPZGg0SrG5mgRM: | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 14:27, 18 листопада 2018
Рум’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум’яніла. МВ. II. 156. Рум’яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46). 1. Те саме, що рум’яни́тися 1. Якби мені шовку, вишити б я вміла, якби кохав мене щиро, я би рум’яніла (У. Кравч., Вибр., 1958, 125); Миронич з утіхою стежив, як оживав хлопець, рум’яніло зажовкле лице, блискотіли очі (Горд., II, 1959, 117).
2. перен. Ставати рожево-червоним або багряним під час сходу чи заходу сонця. Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум’яніє в західному сяйві (Дн. Чайка, Тв., 1960, 173).
3. перен. Ставати червоним, рожевим (про плід).
4. перен. Набувати червонуватого, золотисто-коричневого відтінку під час смаження або випікання.
5. перен. Виділятися червоним, рожевим забарвленням або червонуватим, золотисто-коричневим відтінком; // Цвісти червоним, рожевим цвітом. Любов моя, вірна подруго, ходімо в життя ізі мною, Де рожі мої рум’яніють і дощик іде стороною (Мал., Запов. джерело, 1959, 48). (З російської - краснеть)
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
