Відмінності між версіями «Рудий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака....)
 
м (Додані ілюстрації і значення слова у сучасному словнику.)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака. ''Ном. № 8524. ''Голий, як руда миш. ''Ном. № 1519. ''Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. ''Мет. 113. ''Руда глина. ''Ном. № 3773. Ум. '''Руденький, руде́сенький. '''
 
'''Рудий, -а, -е. '''Рыжій. ''Ой ти рудий та поганий, поганого роду. ''Чуб. III. 172. ''Рудий, як собака. ''Ном. № 8524. ''Голий, як руда миш. ''Ном. № 1519. ''Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. ''Мет. 113. ''Руда глина. ''Ном. № 3773. Ум. '''Руденький, руде́сенький. '''
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''1)''' Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). ''Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний, I, 1949, 154)''.<br />
 +
'''2)''' У знач. ім. руда, дої, жін.: а) кров. [Кум:] Людська крівця — не водиця, розливати не годиться. [Люди:] Так, так. — Руда — не вода (Степан Васильченко, III, 1960, 423); б) червоно-жовта фарба. ''Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим (Юрій Яновський, II, 1958, 184)''.<br />
 +
'''3)''' З веснянками, рясним ластовинням. ''Руде обличчя масно світилося (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 13).'' <br />
 +
'''4)''' У знач. ім. рудий, дого, чол.; руда, дої, жін.: а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі. — ''З чорнявим постояла б, а рудому — зась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272)''; б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору. — ''А куди, руда? — кричить Грицько на овечку (Панас Мирний, I, 1949, 150).
 +
''
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
[[Зображення:EJBoqB2Ki9o.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Image666.jpeg|x140px]]
 +
[[Зображення:Vesnushki-na-lice-za-ili-protiv-8845.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:PRFTKp9AIIQ.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:JzNy2BfEpvw.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:RauW72G4sHw.jpg|x140px]]
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 19:00, 22 листопада 2017

Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773. Ум. Руденький, руде́сенький.

Сучасні словники

1) Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний, I, 1949, 154).
2) У знач. ім. руда, дої, жін.: а) кров. [Кум:] Людська крівця — не водиця, розливати не годиться. [Люди:] Так, так. — Руда — не вода (Степан Васильченко, III, 1960, 423); б) червоно-жовта фарба. Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим (Юрій Яновський, II, 1958, 184).
3) З веснянками, рясним ластовинням. Руде обличчя масно світилося (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 13).
4) У знач. ім. рудий, дого, чол.; руда, дої, жін.: а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі. — З чорнявим постояла б, а рудому — зась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272); б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору. — А куди, руда? — кричить Грицько на овечку (Панас Мирний, I, 1949, 150).

Ілюстрації

EJBoqB2Ki9o.jpg Image666.jpeg Vesnushki-na-lice-za-ili-protiv-8845.jpg PRFTKp9AIIQ.jpg JzNy2BfEpvw.jpg RauW72G4sHw.jpg