Розбійниченько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розбійниче́нько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Розбі́йник (застаріле тать) — як правило, злодій, злочинець, людина, яка чинить розбій, тобто грабіжник і вбивця, харциза, опришок. Разом з тим у літературі і народних переказах поширений образ людини, яка у безвихідній ситуації пішла на порушення порядку і закону, пішла проти влади і гноблення з метою боротьби за справедливість, помсти або допомоги нужденним. Це такі історичні чи літературні персонажі як Робін Гуд, Устим Кармелюк Приклади різного смислового навантаження слова[ред. | ред. код] Розбійником називають того, хто займається грабіжництвом. У цьому значенні — лайливе слово. У відношенні до дітей — той, хто любить пустувати, бешкетувати (пустун, бешкетник).

РОЗБІЙНИК, а, ч. 1. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. Недалеко перейшов він лісом. Аж розбійники його напали (Фр., XIII, 1954, 278); Але що це? Дзвін заліза. Тихий крок, і враз, ого! - у вікно розбійник лізе, Вова - шаблею його! (Сос., II, 1958, 45); * Образно. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (Донч., III, 1956, 71); * У порівн. Обвішаний зброєю, він стоїть попереду Дьяконова, мов який-небудь розбійник, у своєму строкатому вбранні (Гончар, II, 1959, 353); // перен., розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого-небудь. - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен. - Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого... Семен не застав брата дома (Коцюб., І, 1955, 127); Ми вважаємо німецьких капіталістів такими ж розбійниками, як і капіталістів російських, англійських, французьких та ін. (Ленін, 31, 1973, 388); // Уживається як лайливе слово. - Геть, розбійнику! - захрипів Стадницький і вдарив кулаком по столу (Стельмах, І, 1962, 421); - Рятуйте, люди добрі! Вбивають! Вбивають! Ой, не стріляйте, розбійники! (Довж., І, 1958, 192). 2. розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей). Здерши з голови свій лисячий малахай, він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок, які з розпачем кружляли над маленьким розбійником (Тулуб, В степу.., 1964, 115).

Ілюстрації

4477.jpg 20055.jpg 20066.jpg 20077.jpg

Медіа

Відомі розбійники: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC_%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%BD%D0%BE_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B4 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання