Розбійниченько

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розбійниче́нько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Розбі́йник (застаріле тать) — як правило, злодій, злочинець, людина, яка чинить розбій, тобто грабіжник і вбивця, харциза, опришок. Разом з тим у літературі і народних переказах поширений образ людини, яка у безвихідній ситуації пішла на порушення порядку і закону, пішла проти влади і гноблення з метою боротьби за справедливість, помсти або допомоги нужденним. Це такі історичні чи літературні персонажі як Робін Гуд, Устим Кармелюк Приклади різного смислового навантаження слова[ред. | ред. код] Розбійником називають того, хто займається грабіжництвом. У цьому значенні — лайливе слово. У відношенні до дітей — той, хто любить пустувати, бешкетувати (пустун, бешкетник).

РОЗБІЙНИК, а, ч. 1. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. Недалеко перейшов він лісом. Аж розбійники його напали (Фр., XIII, 1954, 278); Але що це? Дзвін заліза. Тихий крок, і враз, ого! - у вікно розбійник лізе, Вова - шаблею його! (Сос., II, 1958, 45); * Образно. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (Донч., III, 1956, 71); * У порівн. Обвішаний зброєю, він стоїть попереду Дьяконова, мов який-небудь розбійник, у своєму строкатому вбранні (Гончар, II, 1959, 353); // перен., розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого-небудь. - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен. - Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого... Семен не застав брата дома (Коцюб., І, 1955, 127); Ми вважаємо німецьких капіталістів такими ж розбійниками, як і капіталістів російських, англійських, французьких та ін. (Ленін, 31, 1973, 388); // Уживається як лайливе слово. - Геть, розбійнику! - захрипів Стадницький і вдарив кулаком по столу (Стельмах, І, 1962, 421); - Рятуйте, люди добрі! Вбивають! Вбивають! Ой, не стріляйте, розбійники! (Довж., І, 1958, 192). 2. розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей). Здерши з голови свій лисячий малахай, він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок, які з розпачем кружляли над маленьким розбійником (Тулуб, В степу.., 1964, 115). БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИКрозм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком - королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів - поки що не годилося (Ю. Смолич). - Пор. 1. грабі́жник, 1. розбі́йник.

ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,РАБІВНИ́Кдіал.,ТАТЬзаст.Не грабіжників з великого шляху, а дозорців панських стереглися проїжджі (І. Ле); Якийсь не то циган, не то волошин привів коні. Терентій зразу зачинив їх у стайні, пошептався з отим крадієм чи драпіжником (М. Стельмах); [Годвінсон:] Слухай, Сіонська дочко! Ось летять на тебе драпіжники з обличчям мідяним... Нема тобі порятунку... (Леся Українка); - Що ж то за доля мені судилася? З опришками верхами та скалами блудькати.. З розбійниками, з рабівниками... (Г. Хоткевич); - А Судислав чим дише? Як в’юн, викручується.. В очі ж не скажеш, бо тоді тать, коли за руку впійманий (А. Хижняк). - Пор. 1. банди́т, зло́дій, 1. розбі́йник.

НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИКпідсил.,БАНДИ́Тпідсил.,ГОЛОВОРІ́Зпідсил.,ГРОМИ́ЛОпідсил.,РОЗБИША́КАпідсил.розм., ПІРА́Трідше,БАШИБУЗУ́Кзаст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін.). Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти насильників, лихварів (В. Еллан); - Дегенерат Гітлер, морфініст Герінг, тупий розбійник Салаші... Мабуть, сама гнила атмосфера фашизму розплоджує такі мікроби (О. Гончар); На місці колгоспу фашистські бандити мусять знайти тільки обгорілі розсохи та чорні димарі (П. Панч); Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи на зразок Коха і Розенберга (І. Цюпа); І гнів цей [Т. Шевченка] особливо для нас цінний зараз у боротьбі проти світових розбишак і бандитів (П. Тичина).

ПІРА́Т (морський грабіжник), КОРСА́Рзаст.,ФЛІБУСТЬЄ́Рзаст.- Прив’яжіть до ніг цьому розбійникові найважчий камінь! - грізно наказав цар Сулим, - і киньте його в море.. А корабель з піратами запаліть (Ю. Мокрієв); Аж до Греції дійшли легенди про жорстоких етруських корсарів, що хазяйнували в Середземному морі (з газети). - Пор. 1. розбі́йник.

РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КАрозм.,ЗАРІЗЯ́КАрозм.,ХАРЦИ́Зрозм.,ХАРЦИ́ЗАрозм., ХАРЦИЗЯ́КАрозм.,ХАРЦИ́ЗНИКрозм., ЗДОБИ́ЧНИК[ДОБИ́ЧНИК]розм.,БАШИБУЗУ́Кзаст., ШИ́БЕНИКзаст.,ЗБУЙдіал., ЗАРІЗА́КА[ЗАРІ́ЗА]діал.,ЗАБІЯ́КА діал.,ШУБРА́ВЕЦЬ діал.,ОПРИ́ШОК[ОПРИ́ШКО]діал.,ЛОТР діал.;УШКА́Л заст. (річковий); КОМИ́ШНИКзаст. (той, що ховається в очеретах Пониззя Дніпра). Та десь там недалеко в гаях розбійники, кажуть, уявились, чи що (Марко Вовчок); - Он, розказують, на Красногорку напали розбишаки... Чоловіка з двадцять наїхало, та сторожі одбили... (Панас Мирний); Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої (С. Руданський); Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (І. Сенченко); Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! (Б. Грінченко); Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: - Ні, вже нічого з харцизою не вдію!.. (Панас Мирний); Було на валку й розбишаки-харцизяки нападуть. Колись самим чумакам і їхати було небезпечно (О. Іваненко); Нагадує пісня й про здобичників диких, що з нетрів придорожніх, з комишів непролазних чигають на валку, готують у степу глухому криваву драму.. (М. Коцюбинський); [Микита:] Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? (М. Кропивницький); - Прошу, пийте, не розглядайтеся так, як би між збуїв попали (В. Стефаник); Піймали одного зарізу (І. Котляревський); - Забирайтеся мені з очей, Пєрожек, бо може дійти до нещастя... Шуя... каналія... шубравець останнього сорту - ось хто ви, старий ідіоте! (Ірина Вільде); Коли йшла потім спати Маруся, - довго прислухалася: чи не скрипить де підозріло віконниця, чи не йдуть опришки, чорні хлопці (Г. Хоткевич); - Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Верига нарешті оперся спиною в рублену стіну. На нього наступало троє ушкалів з шаблями (П. Панч); Всі порозбігалися, як почали комишники жакувати з возів чабаки та осятрину (Ганна Барвінок). - Пор. 1. банди́т, грабіжник, піра́т.

Ілюстрації

4477.jpg 20055.jpg 20066.jpg 20077.jpg

Медіа

Відомі розбійники: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC_%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%BD%D0%BE_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B4 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання