Приблагати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Приблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатериносл. у.
