Відмінності між версіями «Побережник Інна Олександрівна»

Версія за 00:57, 30 березня 2017

Побережник Інна Олександрівна

студентка групи: ПВШм-1-15-2.0.д

проходила практику ‎в Ірпінській спеціалізованій загальноосвітній школі I-III ступенів №12 з вивченням іноземних мов (школа лінгвістики) імені Заріфи Алієвої

Завдання 1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Адміністрація навчального закладу

Директор:

• 

  Антоненко Валентина Сергіївна – директор школи, учитель вищої категорії, педагогічне звання – «учитель – методист», «Відмінник освіти України» , педагогічний стаж – 39 років.

Заступники директора:

Жовтан Людмила Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «старший учитель», педагогічний стаж – 26 років.

Арбузіна Людмила Василівна – заступник директора з іноземних мов, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «учитель – методист», «Відмінник освіти України», педагогічний стаж – 35 років.

Гнедюк Ніна Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання – «учитель – методист», «Відмінник

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх школах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Якісний склад педагогів іноземних мов школи:

Всього вчителів – 22 Вища категорія – 6(у т.ч. 3 «учителі-методисти», 2 « старші вчителі») І категорія - 4 Спеціаліст – 6

Уся діяльність педагогічного колективу Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 з вивченням іноземних мов ( школа лінгвістики) Ірпінської міської ради Київської області спрямовується на забезпечення оптимальних умов для інтелектуального , духовно –морального, соціально-культурного і творчого розвитку учнів та їх прав на загальну середню освіту, організацію навчально – пізнавальної діяльності, розвитку виховної системи у школі, удосконалення науково – методичної роботи з педкадрами, тісну співпрацю освітнього закладу з сім’єю, позашкільними й громадськими організаціями з метою максимального розкриття здібностей учнів.

Мета діяльності школи лінгвістики визначається поєднанням потреб держави і суспільства у висококультурних, високоерудованих , високоосвічених спеціалістах-лінгвістах, які уже в стінах школи знають рідну мову, досконало володіють кількома іноземними мовами та прагненням громадян України одержати ґрунтовну освіту цього напрямку. Така освітня підготовка учнів школи на основі співпраці з Київським університетом «Східний світ», Гімназією східних мов, Українським інститутом лінгвістики і менеджменту, інститутом сходознавства ім.А.Ю.Кримського Національної Академії наук України, Першими Київськими державними курсами іноземних мов, Київським міжнародним університетом, Корпусом Миру США в Україні, інженерно – хімічним факультетом НТУУ «КПІ», спеціалізованими школами №206, №196, №130 м.Києва, №5 м.Броварів, Білорусько-слов’янською гімназією №36 ім.І.Мележа м.Гомеля, школою імені академіка З.Алієвої селища Шахтахти Нахічеванської Автономної Республіки, гімназією Володимира Великого м. Рогатина Івано-Франківської області, Міжнародною школою «Меридіан» м.Києва, Британською Радою в Україні, Лондонською школою ділового мовлення, представництвами посольств, акредитованих в м.Києві, чиї мови вивчають наші діти, ставить завдання формувати громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, а також допомогти в забезпеченні в перспективі потреб суспільства й держави у висококваліфікованих фахівцях, які своїми знаннями, уміннями, моральними якостями могли б збагатити інтелектуальний. творчий, культурний потенціал українського народу та зміцнювати позиції Української держави на міжнародній арені.

Відповідно до головної мети та стратегічних завдань школи лінгвістики, визначених у Статуті, Концепції та Перспективному плані розвитку закладу педагогічний колектив працює над проблемою: «Творче спрямування діяльності на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, на розвиток творчих здібностей учнів, їхньої обдарованості в умовах функціонування школи лінгвістики», і втілює шляхи її реалізації в сучасних соціально – економічних умовах.

З метою втілення намічених планів у школі вивчається 14 мов: - англійська ( у спеціалізованих класах , поглиблено , з 1 класу);

- німецька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- французька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- іспанська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- італійська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- польська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- російська ( факультативно, за вибором);

- польська (факультативно, за вибором);

- хорватська (факультативно, за вибором);

- японська (факультативно, за вибором);

- турецька(факультативно, за вибором);

- перська (факультативно, за вибором);

- арабська (факультативно, за вибором);

- китайська (факультативно, за вибором).

Школа є обласною школою передового педагогічного досвіду з питань управління професійним розвитком педагогів, учасником Всеукраїнського медико - психологічного проекту «Гармонія інтелекту та розвитку «ПіснеЗнайка», Всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України»».

Навчальний заклад забезпечує науково - теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей шляхом впровадження інноваційних технологій у педагогічний процес школи, а саме:

1. активного вивчення іноземних мов при максимальній індивідуалізації навчання і застосування найсучасніших інформаційних інноваційних методик;
2. учбової діяльності як форми розвитку особистості з виконанням елементів розвивального навчання в 1 - 4 класах;
3. реалізації гармонійного поєднання у вихованні національного і загальнолюдських аспектів через функціонування учнівської шкільної організації «Країни Роксоланії» - переможця Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування;
4. формування у школярів початкових класів навичок спілкування рідною та іноземними мовами.

Орієнтир педагогічного колективу школи - створення на базі школи трьох центрів вивчення мов: центру вивчення слов’янських, романо - германських та східних мов, побудова школи нового типу шляхом організації інноваційного процесу під нову ідею, ідею створення варіанта адаптивної моделі школи, моделі школи лінгвістики.

1. ІК- компетентності вчителів, вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

https://docs.google.com/forms/d/16DxxOIsfY4wAlCkaJ4eNIcWSKEAylXKeThYjb1zUi6g/edit?usp=sharing

1. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
2. Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ)

Створити гугл-групу для відображення основної діяльності установи

Мною була розроблена гугл-група, для всіх працівників Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12. Кожен учасник спільноти має право на додавання інформації.

https://groups.google.com/a/kubg.edu.ua/forum/?hl=uk#!forum/irpin-school12

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці: уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів, комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно досягати мети. Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Використання медіаосвіти є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експеримент-тальної діяльності.

Думка про те, що уроки світової літератури вирізняються з - поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Метою сучасних уроків стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Тому урок літератури – це урок образного сприйняття світу, найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість творчого читача . Поєднання літератури та медіаосвіти може відбуватися завдяки:

1. використанню продуктивних методів навчання (ігрового, евристичного, дослідницького);
2. організації проектної діяльності школярів і навіть створенню лабораторій медіаосвіти (виконання індивідуально – групових, творчих завдань, діяльність дискусійних клубів, формування шкільної медіатеки, випуск літературних альманахів тощо).

Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних. Дана система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури.

Інтеграція медіаосвіти з літературою полягає в тому, щоб знаходити якомога більше точок дотику навчальної інформації та інформаційних потоків, з якими зіштовхується учень поза навчальним закладом. Під час такої інтеграції можуть використовуватися:

• тексти художніх творів;
• текст підручника;
• довідкова та енциклопедична література;
• дидактичні матеріали та літературна критика;
• матеріали в пресі (фахова, педагогічна, інша періодика);
• телевізійні передачі;
• аудіо-та відеозаписи, музичні твори;
• інформація, отримана під час відвідування виставок, музеїв тощо.

Найбільш поширені прийоми використання медіаосвітньої технології на шкільних заняттях літератури є:

• проаналізувати фільм для подальшого складання анотації на сайті чи в газетному/журнальному виданні. У ході роботи зафіксувати думки, почуття персонажів, виявити підтекст дії, спогади та стосунки екран-них героїв;
• відчути себе в ролі кінокритика, який дає розгорнуту рецензію на переглянутий фільм (характеристика стилю, епохи, персонажів, структури, конфлікту, зіставлення з літературною першоосновою).

Приклади типових завдань: 1) за трагедія В. Шекспіра « Ромео і Джульєтта »

• обрати текстовий фрагмент трагедії В. Шекспіра, у якому описується зустріч Ромео з Джульєттою . Зафіксувати думки і почуття персонажів у момент зустрічі; сформулювати власне бачення екранізації такої сцени з трагедії;
• переглянути фрагменти різних екранізацій твору та зіставити їх з літературною першоосновою. Зробити висновок про особливості екранізації творів світової класики;
• вступити в дискусію з кіно та літературними критиками щодо якості екранізації трагедії В. Шекспіра. З’ясувати, який із варіантів екранізації у медійних засобах визнано найвдалішим;

2) за казкою О.Уайльда «Хлопчик зірка»

• переглянути екранізацію казки та зіставити з текстом;
• намалювати образ хлопчика до та після перетворення;
• написати власне враження;
• зіграти разом з однокласниками фрагмент який найбільше сподобався.

Практичні завдання.

• Ілюстрації учнів за враженнями від перегляду. Виставка ілюстрацій.
• Створення вікторини за переглянутим фільмом.
• Колективне створення казки-сценарію.
• Бесіда про композицію фільму-казки чи різні варіанти переглянутих екранізацій.
• Гра «Добери епітет» з репліками та сценами, епізодами до переглянутого фільму.

    'Застосування комп'ютерних презентацій на уроці зарубіжної літератури дає такі можливості:

зробити урок більш динамічним і цікавим, емоційно оживити його;  
вибрати темп уроку, що необхідний учителю;  
 подати історичні події, факти, документи, коментарі у взаємозв'язку й    у визначеному контексті;   
"занурити" учнів у ту чи іншу літературну епоху;  
полегшити процес запам'ятовування необхідної інформації за рахунок  використання великої кількості ілюстративного матеріалу з різних джерел (крім підручника) із залученням аудіо і відеофрагментів;  
активізувати роботу всього класу і швидкого оцінювання знань учнів;  
застосувати різні види перевірочних завдань (творчі питання,   
кросворди, тести, інтелектуальні ігри і т.д. ).

Таким чином, потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема, занять зі світової літератури . Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і виділити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами в процесі літературної освіти школярів залишаються літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем.

Методичні рекомендації

Підготувати методичні рекомендації до

1. проектування інформаційного освітнього середовища установи,
2. модернізації ІТ інфраструктури.
3. формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи

Важливими умовами формування медіакомпетентності вчителя є:

1. наявність фундаментальної підготовки з інформатики, без якої неможлива експлуатація засобів ІКТ і реалізація їх потенціалу в освітніх цілях, а також знань з психолого-педагогічних наук, засвоєння яких необхідне для ефективного здійснення всіх функцій, пов'язаних з використанням засобів мас-медіа в навчальному процесі;

1. формування медіакомпетентності майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти може бути забезпечене за умови відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям

розвитку інформатики й ІКТ в освіті, відбору змісту і форм навчання відповідно до видів інформаційної діяльності педагога кожного фаху;

1. в умовах недостатньої готовності вчителів до впровадження мас-медіа в навчальний процес до завдань підвищення їх кваліфікації у післядипломний період мають увійти такі, що пов’язані з формуванням власної медіаграмотності і медіаграмотності учнів.

Процес формування медіакомпетентності майбутніх викладачів технічних дисциплін можна умовно розбити на три етапи: підготовчий; основний, заключний.

На підготовчому етапі виявляється наявний рівень медіа-компетентності студентів. Основний етап включає формування, розвиток, творчу реалізацію та інтерпретацію сформованих медіакомпетенцій. Заключний (результативно-оцінний) етап – повторна констатація рівня медіакомпетентності студентів.