Побережник Інна Олександрівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Побережник Інна Олександрівна

студентка групи: ПВШм-1-15-2.0.д

проходила практикув Ірпінській спеціалізованій загальноосвітній школі I-III ступенів №12 з вивченням іноземних мов (школа лінгвістики) імені Заріфи Алієвої

Завдання 1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Адміністрація навчального закладу

Директор:


Заступники директора:

Жовтан Людмила Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «старший учитель», педагогічний стаж – 26 років.

Арбузіна Людмила Василівна – заступник директора з іноземних мов, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «учитель – методист», «Відмінник освіти України», педагогічний стаж – 35 років.

Гнедюк Ніна Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання – «учитель – методист», «Відмінник


Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх школах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Якісний склад педагогів іноземних мов школи:

Всього вчителів – 22 Вища категорія – 6(у т.ч. 3 «учителі-методисти», 2 « старші вчителі») І категорія - 4 Спеціаліст – 6

Уся діяльність педагогічного колективу Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 з вивченням іноземних мов ( школа лінгвістики) Ірпінської міської ради Київської області спрямовується на забезпечення оптимальних умов для інтелектуального , духовно –морального, соціально-культурного і творчого розвитку учнів та їх прав на загальну середню освіту, організацію навчально – пізнавальної діяльності, розвитку виховної системи у школі, удосконалення науково – методичної роботи з педкадрами, тісну співпрацю освітнього закладу з сім’єю, позашкільними й громадськими організаціями з метою максимального розкриття здібностей учнів.

Мета діяльності школи лінгвістики визначається поєднанням потреб держави і суспільства у висококультурних, високоерудованих , високоосвічених спеціалістах-лінгвістах, які уже в стінах школи знають рідну мову, досконало володіють кількома іноземними мовами та прагненням громадян України одержати ґрунтовну освіту цього напрямку. Така освітня підготовка учнів школи на основі співпраці з Київським університетом «Східний світ», Гімназією східних мов, Українським інститутом лінгвістики і менеджменту, інститутом сходознавства ім.А.Ю.Кримського Національної Академії наук України, Першими Київськими державними курсами іноземних мов, Київським міжнародним університетом, Корпусом Миру США в Україні, інженерно – хімічним факультетом НТУУ «КПІ», спеціалізованими школами №206, №196, №130 м.Києва, №5 м.Броварів, Білорусько-слов’янською гімназією №36 ім.І.Мележа м.Гомеля, школою імені академіка З.Алієвої селища Шахтахти Нахічеванської Автономної Республіки, гімназією Володимира Великого м. Рогатина Івано-Франківської області, Міжнародною школою «Меридіан» м.Києва, Британською Радою в Україні, Лондонською школою ділового мовлення, представництвами посольств, акредитованих в м.Києві, чиї мови вивчають наші діти, ставить завдання формувати громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, а також допомогти в забезпеченні в перспективі потреб суспільства й держави у висококваліфікованих фахівцях, які своїми знаннями, уміннями, моральними якостями могли б збагатити інтелектуальний. творчий, культурний потенціал українського народу та зміцнювати позиції Української держави на міжнародній арені.


Відповідно до головної мети та стратегічних завдань школи лінгвістики, визначених у Статуті, Концепції та Перспективному плані розвитку закладу педагогічний колектив працює над проблемою: «Творче спрямування діяльності на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, на розвиток творчих здібностей учнів, їхньої обдарованості в умовах функціонування школи лінгвістики», і втілює шляхи її реалізації в сучасних соціально – економічних умовах.

З метою втілення намічених планів у школі вивчається 14 мов: - англійська ( у спеціалізованих класах , поглиблено , з 1 класу);

- німецька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- французька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- іспанська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- італійська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- польська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);

- російська ( факультативно, за вибором);

- польська (факультативно, за вибором);

- хорватська (факультативно, за вибором);

- японська (факультативно, за вибором);

- турецька(факультативно, за вибором);

- перська (факультативно, за вибором);

- арабська (факультативно, за вибором);

- китайська (факультативно, за вибором).

Школа є обласною школою передового педагогічного досвіду з питань управління професійним розвитком педагогів, учасником Всеукраїнського медико - психологічного проекту «Гармонія інтелекту та розвитку «ПіснеЗнайка», Всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України»».

Навчальний заклад забезпечує науково - теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей шляхом впровадження інноваційних технологій у педагогічний процес школи, а саме:

  1. активного вивчення іноземних мов при максимальній індивідуалізації навчання і застосування найсучасніших інформаційних інноваційних методик;
  2. учбової діяльності як форми розвитку особистості з виконанням елементів розвивального навчання в 1 - 4 класах;
  3. реалізації гармонійного поєднання у вихованні національного і загальнолюдських аспектів через функціонування учнівської шкільної організації «Країни Роксоланії» - переможця Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування;
  4. формування у школярів початкових класів навичок спілкування рідною та іноземними мовами.

Орієнтир педагогічного колективу школи - створення на базі школи трьох центрів вивчення мов: центру вивчення слов’янських, романо - германських та східних мов, побудова школи нового типу шляхом організації інноваційного процесу під нову ідею, ідею створення варіанта адаптивної моделі школи, моделі школи лінгвістики.


  1. ІК- компетентності вчителів, вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

https://docs.google.com/forms/d/16DxxOIsfY4wAlCkaJ4eNIcWSKEAylXKeThYjb1zUi6g/edit?usp=sharing

  1. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
  • принтер у всіх класах;
  • смарт дошка 3 шт;
  • проектор 3 шт.;
  • ноутбук у всіх класах;

Програмне забезпечення

  • операційна система Windows7;
  • антивірусна програма;
  • робота з документами в "Microsoft Office"

Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ)

В нашому університеті ми можемо виділити працівників які відповідають за ІКТ університету, сервери, доступ до внутрішніх ресурсів, та контролюють використання технічних ресурсів університету. Спочатку необхідно провести діагностику техніки на можливість роботи з сучасними програмними забезпеченнями. Щоб студенти мали змогу працювати використовуючи нові технології без жодних проблем. Створення чи використання нових програм, де кожен студент мав би змогу працювати не лише в університеті, а й дома (moodle). У нашому університеті кожен студент під своїм логіном та паролем заходить в систему, та виконує завдання. Застосування таких програм полегшує навчання студентам, які працюють, та не мають змогу прийти на пари. Важливо також для університету мати ліцензійні програми, щоб студенти мали більше можливостей у виконанні того чи іншого завдання.

Створити гугл-групу для відображення основної діяльності установи

Мною була розроблена гугл-група, для всіх працівників Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12. Кожен учасник спільноти має право на додавання інформації.

https://groups.google.com/a/kubg.edu.ua/forum/?hl=uk#!forum/irpin-school12

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці: уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів, комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно досягати мети. Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Використання медіаосвіти є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експеримент-тальної діяльності.

Думка про те, що уроки світової літератури вирізняються з - поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Метою сучасних уроків стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Тому урок літератури – це урок образного сприйняття світу, найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість творчого читача . Поєднання літератури та медіаосвіти може відбуватися завдяки:

  1. використанню продуктивних методів навчання (ігрового, евристичного, дослідницького);
  2. організації проектної діяльності школярів і навіть створенню лабораторій медіаосвіти (виконання індивідуально – групових, творчих завдань, діяльність дискусійних клубів, формування шкільної медіатеки, випуск літературних альманахів тощо).

Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних. Дана система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури.

Інтеграція медіаосвіти з літературою полягає в тому, щоб знаходити якомога більше точок дотику навчальної інформації та інформаційних потоків, з якими зіштовхується учень поза навчальним закладом. Під час такої інтеграції можуть використовуватися:

  • тексти художніх творів;
  • текст підручника;
  • довідкова та енциклопедична література;
  • дидактичні матеріали та літературна критика;
  • матеріали в пресі (фахова, педагогічна, інша періодика);
  • телевізійні передачі;
  • аудіо-та відеозаписи, музичні твори;
  • інформація, отримана під час відвідування виставок, музеїв тощо.


Найбільш поширені прийоми використання медіаосвітньої технології на шкільних заняттях літератури є:

  • проаналізувати фільм для подальшого складання анотації на сайті чи в газетному/журнальному виданні. У ході роботи зафіксувати думки, почуття персонажів, виявити підтекст дії, спогади та стосунки екран-них героїв;
  • відчути себе в ролі кінокритика, який дає розгорнуту рецензію на переглянутий фільм (характеристика стилю, епохи, персонажів, структури, конфлікту, зіставлення з літературною першоосновою).

Приклади типових завдань: 1) за трагедія В. Шекспіра « Ромео і Джульєтта »

  • обрати текстовий фрагмент трагедії В. Шекспіра, у якому описується зустріч Ромео з Джульєттою . Зафіксувати думки і почуття персонажів у момент зустрічі; сформулювати власне бачення екранізації такої сцени з трагедії;
  • переглянути фрагменти різних екранізацій твору та зіставити їх з літературною першоосновою. Зробити висновок про особливості екранізації творів світової класики;
  • вступити в дискусію з кіно та літературними критиками щодо якості екранізації трагедії В. Шекспіра. З’ясувати, який із варіантів екранізації у медійних засобах визнано найвдалішим;

2) за казкою О.Уайльда «Хлопчик зірка»

  • переглянути екранізацію казки та зіставити з текстом;
  • намалювати образ хлопчика до та після перетворення;
  • написати власне враження;
  • зіграти разом з однокласниками фрагмент який найбільше сподобався.

Практичні завдання.

  • Ілюстрації учнів за враженнями від перегляду. Виставка ілюстрацій.
  • Створення вікторини за переглянутим фільмом.
  • Колективне створення казки-сценарію.
  • Бесіда про композицію фільму-казки чи різні варіанти переглянутих екранізацій.
  • Гра «Добери епітет» з репліками та сценами, епізодами до переглянутого фільму.
   Застосування комп'ютерних презентацій на уроці зарубіжної літератури дає такі можливості:

  • зробити урок більш динамічним і цікавим, емоційно оживити його;
  • вибрати темп уроку, що необхідний учителю;
  • подати історичні події, факти, документи, коментарі у взаємозв'язку й у визначеному контексті;
  • "занурити" учнів у ту чи іншу літературну епоху;
  • полегшити процес запам'ятовування необхідної інформації за рахунок використання великої кількості ілюстративного матеріалу з різних джерел (крім підручника) із залученням аудіо і відеофрагментів;
  • активізувати роботу всього класу і швидкого оцінювання знань учнів;
  • застосувати різні види перевірочних завдань (творчі питання,
  • кросворди, тести, інтелектуальні ігри і т.д. ).

Таким чином, потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема, занять зі світової літератури . Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і виділити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами в процесі літературної освіти школярів залишаються літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем.


Методичні рекомендації

Підготувати методичні рекомендації до

  1. проектування інформаційного освітнього середовища установи.

https://drive.google.com/open?id=0B2QPDTvjK7SxcEJ2OW9qZzQ2UEk

модернізації ІТ інфраструктури.

  • Поширення швидкісного інтернету по всій території школи. Можливо, для цього знадобиться WiFi маршрутизатор для приєднання до мережі найбільш віддалених кабінетів.
  • Удосконалити сайт закладу та систематично оновлювати інформацію.
  • Удосконалити програмне забезпечення
  • Інформаційна база
  • Формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи


Важливими умовами формування медіакомпетентності вчителя є:

  • наявність фундаментальної підготовки з інформатики, без якої неможлива експлуатація засобів ІКТ і реалізація їх потенціалу в освітніх цілях, а також знань з психолого-педагогічних наук, засвоєння яких необхідне для ефективного здійснення всіх функцій, пов'язаних з використанням засобів мас-медіа в навчальному процесі;
  • формування медіакомпетентності майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти може бути забезпечене за умови відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям розвитку інформатики й ІКТ в освіті, відбору змісту і форм навчання відповідно до видів інформаційної діяльності педагога кожного фаху;
  • в умовах недостатньої готовності вчителів до впровадження мас-медіа в навчальний процес до завдань підвищення їх кваліфікації у післядипломний період мають увійти такі, що пов’язані з формуванням власної медіаграмотності і медіаграмотності учнів.


Процес формування медіакомпетентності майбутніх викладачів технічних дисциплін можна умовно розбити на три етапи: підготовчий; основний, заключний.

На підготовчому етапі виявляється наявний рівень медіа-компетентності студентів. Основний етап включає формування, розвиток, творчу реалізацію та інтерпретацію сформованих медіакомпетенцій. Заключний (результативно-оцінний) етап – повторна констатація рівня медіакомпетентності студентів.