Пазорь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.

Академічний словник

  • Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь.
  • Довгі, гострі нігті на пальцях людини.

Приклади

  • Своїми острими пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (Іван Франко).
  • Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду, та зараз підскочила і всіма десятьма пазурами повела по його блідому виду (Михайло Коцюбинський).

Медіа

{{Категорія: Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет журналістики}]