Відмінності між версіями «Опічок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Опічок.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Опічок2.jpg|міні]] |
|} | |} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 05:33, 8 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. О́ПІ́ЧОК, чка, чол., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Заглянув у піч, рогачем пробив горщик — потекло аж по опічку (Андрій Головко, I, 1957, 359). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 714.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.Г. Арт. (О. 1861. III. 81). Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 57.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
опічок-чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
 |
