Опічок

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. О́ПІ́ЧОК, чка, чол., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Заглянув у піч, рогачем пробив горщик — потекло аж по опічку (Андрій Головко, I, 1957, 359). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 714.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.Г. Арт. (О. 1861. III. 81). Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 57.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

опічок-чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Файл:Опічок2.jpg