Відмінності між версіями «Обачність»
(Створена сторінка: '''Обачність, -ности, '''''ж. ''Осмотрительность, осторожность, внимательность. Категорія:Об) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ' | + | |
− | [[Категорія: | + | ==Сучасні словники== |
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Увага.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
+ | ОБА́ЧНИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. — Моє життя —.. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 208); Обачний, розсудливий, поміркований, він [Кармазин] у найкритичніші хвилини не втрачав.. самовладання (Олесь Гончар, III, 1959, 374); | ||
+ | |||
+ | // Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. — Напишу до його [писаря] лист і натякну, нехай буде обачнішим (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 145); Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Максим Рильський, III, 1961, 68); Настя добре знала Максимів характер і неспроста радила йому бути обачним і спокійним на екзаменах (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 109). | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Увааагааа.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | 2. Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний. Питається [козак], де корчма новая, Шинкарка молодая..: — Тая на нас, на бідних летяг, Хоч зла, да й обачна (Українські народні думи.., 1955, 73); Олена з ввічливості і родинного обов'язку просила Нестора зупинитись у них, .. але Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 572). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 463. | ||
+ | |||
+ | ОБА́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до обачний. Сміливість — подруга бійця. Обачність — також друг (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 315); Він [Ломицький] ніколи не одповідав одразу на питання, не подумавши. Цю обережність та обачність в словах він постеріг ще на третьому курсі університету (Нечуй-Левицький, VI, 1960, 12); Невиразне почуття страху перед чужим козарлюгою збудило властиву обозному обачність (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 38); — Прошу Вас негайно вернути його [проект] мені, яко законному власникові. Маю надію на Вашу обачність (Володимир Самійленко, II, 1958, 317). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 464. | ||
+ | |||
+ | Фразеологічний словник української мови | ||
+ | ОБАЧНІСТЬ | ||
+ | ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно (нещастя) приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський). | ||
+ | |||
+ | ==Відмінювання== | ||
+ | |||
+ | обачність - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | ||
+ | |||
+ | ВІДМІНОК | ||
+ | |||
+ | називний обачність обачності | ||
+ | |||
+ | родовий обачності обачностей | ||
+ | |||
+ | давальний обачності обачностям | ||
+ | |||
+ | знахідний обачність обачності | ||
+ | |||
+ | орудний обачністю обачностями | ||
+ | |||
+ | місцевий на/у обачності на/у обачностях | ||
+ | |||
+ | кличний обачносте обачності | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 22:27, 23 листопада 2017
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБА́ЧНИЙ, а, е. 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. — Моє життя —.. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 208); Обачний, розсудливий, поміркований, він [Кармазин] у найкритичніші хвилини не втрачав.. самовладання (Олесь Гончар, III, 1959, 374);
// Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. — Напишу до його [писаря] лист і натякну, нехай буде обачнішим (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 145); Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Максим Рильський, III, 1961, 68); Настя добре знала Максимів характер і неспроста радила йому бути обачним і спокійним на екзаменах (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 109).
2. Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний. Питається [козак], де корчма новая, Шинкарка молодая..: — Тая на нас, на бідних летяг, Хоч зла, да й обачна (Українські народні думи.., 1955, 73); Олена з ввічливості і родинного обов'язку просила Нестора зупинитись у них, .. але Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 572). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 463.
ОБА́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до обачний. Сміливість — подруга бійця. Обачність — також друг (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 315); Він [Ломицький] ніколи не одповідав одразу на питання, не подумавши. Цю обережність та обачність в словах він постеріг ще на третьому курсі університету (Нечуй-Левицький, VI, 1960, 12); Невиразне почуття страху перед чужим козарлюгою збудило властиву обозному обачність (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 38); — Прошу Вас негайно вернути його [проект] мені, яко законному власникові. Маю надію на Вашу обачність (Володимир Самійленко, II, 1958, 317). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 464.
Фразеологічний словник української мови ОБАЧНІСТЬ ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно (нещастя) приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).
Відмінювання
обачність - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
ВІДМІНОК
називний обачність обачності
родовий обачності обачностей
давальний обачності обачностям
знахідний обачність обачності
орудний обачністю обачностями
місцевий на/у обачності на/у обачностях
кличний обачносте обачності