Обачність

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБА́ЧНИЙ, а, е. 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. — Моє життя —.. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 208); Обачний, розсудливий, поміркований, він [Кармазин] у найкритичніші хвилини не втрачав.. самовладання (Олесь Гончар, III, 1959, 374);

// Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. — Напишу до його [писаря] лист і натякну, нехай буде обачнішим (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 145); Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Максим Рильський, III, 1961, 68); Настя добре знала Максимів характер і неспроста радила йому бути обачним і спокійним на екзаменах (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 109).

2. Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний. Питається [козак], де корчма новая, Шинкарка молодая..: — Тая на нас, на бідних летяг, Хоч зла, да й обачна (Українські народні думи.., 1955, 73); Олена з ввічливості і родинного обов'язку просила Нестора зупинитись у них, .. але Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 572). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 463.

ОБА́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до обачний. Сміливість — подруга бійця. Обачність — також друг (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 315); Він [Ломицький] ніколи не одповідав одразу на питання, не подумавши. Цю обережність та обачність в словах він постеріг ще на третьому курсі університету (Нечуй-Левицький, VI, 1960, 12); Невиразне почуття страху перед чужим козарлюгою збудило властиву обозному обачність (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 38); — Прошу Вас негайно вернути його [проект] мені, яко законному власникові. Маю надію на Вашу обачність (Володимир Самійленко, II, 1958, 317). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 464.

Фразеологічний словник української мови ОБАЧНІСТЬ ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно (нещастя) приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

Відмінювання

обачність - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна

ВІДМІНОК

називний обачність обачності

родовий обачності обачностей

давальний обачності обачностям

знахідний обачність обачності

орудний обачністю обачностями

місцевий на/у обачності на/у обачностях

кличний обачносте обачності