Немовля

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Немовля́, -ля́ти, с.

«Словарь української мови»

Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. Немовля́тко, немовляточко.

Сучасні словники

НЕМОВЛЯ, яти, сер. 
Дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина.
Від'їжджаючи, він покинув їх [дітей] майже немовлятами (Іван Франко, VI, 1951, 375);
Пригорнувши до себе двомісячне немовля, раптом заквапилася [Горпина] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16);
Якась дівчина провезла повз них немовля в колясці. І звичайно, в ротику немовляти соска (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 469);  
* У порівняннях. Я відчув, що я безпомічний, як немовля (Юрій Яновський, II, 1958, 1.63).

Немовля' – дитина, яка не вміє говорити, грудна дитина.

НЕМОВЛЯ пискля, писклятко; немовлятко; пор. ДИТИНА.

НЕМОВЛЯ- дитина в період від завершення стадії новонародження (бл. 1 місяця життя) до часу набуття уміння вставати, ходити і початку мовлення, тобто майже до кінця 1 року життя.

==Немовля́== — людська дитина у віці від народження до одного року. Також просто дуже юна людська дитина.

Відмінок однина множина
Називний немовля немовлята
Родовий немовляти немовлят
Давальний емовляті немовлятам
Знахідний немовля немовлят
Орудний немовлям немовлятами
Місцевий на/у немовлті на/у немовлятах
Кличний немовля немовлятв

Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 551
  2. Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.С- 434.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 338

Ілюстрації

Nemovlya 1.jpg Nemovlya 2.jpg Nemovlya 3.jpg


Інтернет-джерела