Немовля

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Немовля́, -ля́ти, с.

«Словарь української мови»

Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. Немовля́тко, немовляточко.

Сучасні словники

НЕМОВЛЯ, яти, сер. 
Дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина.
Від'їжджаючи, він покинув їх [дітей] майже немовлятами (Іван Франко, VI, 1951, 375);
Пригорнувши до себе двомісячне немовля, раптом заквапилася [Горпина] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16);
Якась дівчина провезла повз них немовля в колясці. І звичайно, в ротику немовляти соска (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 469);  
* У порівняннях. Я відчув, що я безпомічний, як немовля (Юрій Яновський, II, 1958, 1.63).

Немовля' – дитина, яка не вміє говорити, грудна дитина.

НЕМОВЛЯ пискля, писклятко; немовлятко; пор. ДИТИНА.

НЕМОВЛЯ- дитина в період від завершення стадії новонародження (бл. 1 місяця життя) до часу набуття уміння вставати, ходити і початку мовлення, тобто майже до кінця 1 року життя.


Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 551
  2. Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.С- 434.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 338

Ілюстрації

Nemovlya 1.jpg Nemovlya 2.jpg Nemovlya 3.jpg


Інтернет-джерела