Натовкти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:44, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Натовкти́, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.