Натовкти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Натовкти́, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.