Відмінності між версіями «Набіг»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Набіг, -гу, '''''м. ''Набѣгъ. Категорія:На)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Набіг, -гу, '''''м. ''Набѣгъ.  
 
'''Набіг, -гу, '''''м. ''Набѣгъ.  
 +
 +
==«Словарь української мови»==
 +
'''Набіг, -гу, '''''м. ''Набѣгъ.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
''Набіг''  -  Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території.
 +
Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Історія стародавнього світу, 1957, 95);
 +
Отої ночі перед набігом козацьким на село.. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (Андрій Головко, II, 1957, 369).
 +
 +
''НАБЕ́Г'' -а, муж.
 +
1. Внезапное нападение, вторжение. Набеги кочевников, печенегов. Жестокий, буйный н.
 +
2. Внезапный стремительный и короткий удар по противнику (спец.). Кавалерийский н. в тыл врага.
 +
| прил. набеговый, -ая, -ое (ко 2 знач.).
 +
 +
''НАБЕ́Г'', набега –  муж. Кратковременное вторжение, внезапное занятие, опустошение какой-нибудь территории. Совершить, производить, делать набег на что-нибудь.
 +
Киевская Русь подвергалась опустошительным набегам кочевников. В жарких странах обезьяны производят набеги на хлебные поля. «Их села и нивы за буйный набег обрек он мечам и пожарам.» Пушкин.
 +
 +
''Набе́г'' — способ ведения боевых действий, внезапное нападение, вторжение; стремительный и короткий удар по противнику:
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nabig_1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nabig_2.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nabig_3.jpg|x200px]]
 +
|- valign="top"
 +
|}
 +
<div align="right"></div>
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|tvOemkhlTUQ}}
 +
{{#ev:youtube|XcSt0Va6wB8}}
 +
{{#ev:youtube|eYRMju2m2-I}}
 +
{{#ev:youtube|2OoZfwuYScE}}
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 463.
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 15. [http://sum.in.ua/s/nich Словник української мови]
 +
# Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/865970]
 +
# Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/865970]
 +
==Зовнішні посилання==
 +
*http://sum.in.ua/
 +
*http://dic.academic.ru/
 +
*https://ru.wikipedia.org/wiki/Набег/
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Версія за 20:41, 27 листопада 2014

Набіг, -гу, м. Набѣгъ.

«Словарь української мови»

Набіг, -гу, м. Набѣгъ.

Сучасні словники

Набіг - Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Історія стародавнього світу, 1957, 95); Отої ночі перед набігом козацьким на село.. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (Андрій Головко, II, 1957, 369).

НАБЕ́Г -а, муж. 1. Внезапное нападение, вторжение. Набеги кочевников, печенегов. Жестокий, буйный н. 2. Внезапный стремительный и короткий удар по противнику (спец.). Кавалерийский н. в тыл врага. | прил. набеговый, -ая, -ое (ко 2 знач.).

НАБЕ́Г, набега – муж. Кратковременное вторжение, внезапное занятие, опустошение какой-нибудь территории. Совершить, производить, делать набег на что-нибудь. Киевская Русь подвергалась опустошительным набегам кочевников. В жарких странах обезьяны производят набеги на хлебные поля. «Их села и нивы за буйный набег обрек он мечам и пожарам.» Пушкин.

Набе́г — способ ведения боевых действий, внезапное нападение, вторжение; стремительный и короткий удар по противнику:

Ілюстрації

Nabig 1.jpg Nabig 2.jpg Nabig 3.jpg

Медіа


Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 463.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 15. Словник української мови
  3. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.[1]
  4. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.[2]

Зовнішні посилання